ТВОРЧЕ КРЕДО:

«Щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатися, не зупиняючись»

Талант в дитині кожній, як зернятко,

Знайдіть його і дайте прорости.

Дар той у неї від матусі й татка,

А ми вже мусимо його знайти!

Він колосом могутнім в простір злине,

Порадує усіх і збагатить.

Або ж ще при корінні згине

І згуби тої вам вже не простить...

Знайдіть його і людям подаруйте,

Допоможіть пробитися на світ.

Усіх отим талантом зачаруйте

        Сьогодні, завтра, через сотню літ...

    Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.

  Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

   Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення педагога  стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

   У кожної людини є будинок - не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. Одного чудового сонячного вересневого ранку ми з учнями почали створювати свій будинок, в якому нам разом дуже добре. Це наш клас. Він складається з будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас поклав свою цеглинку в будівництво цього будинку. За цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного.

      Ми - це наш клас, в якому 8 букв «Я». Кожен з нас - це унікальна, неповторна особа, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і пошаною відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є, тобто відноситися до себе й інших з терпінням і повагою.

     У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся  Конституцією України, Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного виховання, Національною програмою "Діти України”, Законами України "Про загальну середню освіту”, нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, обласного управління та районного відділу освіти.

Я, Устименко Ірина Сергіївна, вчитель історії Новомажарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів, з 11-ти річним педагогічним стажем наразі є класним керівником 6 класу. Це мій третій клас. В попередніх випусках були учні нагороджені золотими медалями, троє учнів обрали професію вчителя. Мій учень Бабенко Євген Олександрович вже працює поруч зі мною в школі і є одним із улюблених учителів мого теперішнього класу. Приємно чути тільки добрі новини від вихованців минулих літ та доброзичливі, схвальні відгуки оточуючих. І це є підтвердженням ефективності обраної мною виховної системи.

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

Ми живемо у неспокійний час – час великих роздумів, сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому, по-новому будувати процес освіти та виховання. Кожна історична епоха висуває вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний позитивний педагогічний досвід.

Державотворення, що відбувається в сучасній Україні, потребує нової педагогіки. Це актуальна проблема, бо від того, які виховні системи будуть запроваджуватись у навчально-виховній системі, які орієнтири в формуванні та становленні особистості будуть прийняті, залежатиме майбутнє України.

Сучасне українське суспiльство переживає складний перiод свого становлення. Подiї oстаннix pоків полiтичного життя нашої держави вказують на те, що українська громада, полiтична елiта, чиновники, керівні структури стали на стежку творення демократичної держави. Однiєю з цих вимог  є iснування в державi розвинутого громадянського суспiльства. Ключовим в означеннi даного явища є високий рiвень громадянської свiдомостi особистостi, незалежно вiд того, який статус вона мaє в суспiльствi, чи яка її громадська позицiя. Досвiд показує, що саме рiвень громадянської свiдомостi, пасивнiсть людей є  тим гальмiвним компонентом, який заважає досягти в Укpaїні розвитку високого рiвня демократiї європейського зразка.

Сучасна людина повинна мати певний обсяг компетентностей, щоб самореалізуватися. Є багато засобів, за допомогою яких можна придбати такі компетентності: і через родинне виховання, і через товариське спілкування, і через інші освітньо-виховні  механізми. І тільки тоді, коли ці шляхи співпадають, можна досягти позитивного бажаного результату у вихованні успішної особистості зі стійкими ціннісними орієнтирами людини і громадянина.

Саме тому виховною темою мого досвіду є – «Виховання громадянськості учнів».

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Основною метою виховання є створення такого середовища, в якому діти мають самовиражатися, навчитися доброти та людяності, розвивати власні здібності, формуватися як свідомі громадяни, патріоти і професіонали. Тому всю  виховну роботу проводити в рамках Всеукраїнського руху учнівської молоді «Моя Батьківщина - Україна» та спрямувати на виконання:

• Законів «Про освіту», «Про мову», Державної наукової програми «Освіта»;
• Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей» від 05.05.2008р. №411;
• Державної цільової соціальної програми роботи з обдарованою молоддю на 2010-2015 роки;
• Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України»

Враховуючи виховну тему над якою працює школа («Виховання особистості учня шляхом формування компетентностей здорового способу життя»), а також проблему над якою я працюю як класний  керівник «Виховання громадянськості учнів» у виховній роботі слід виділити такі основні завдання:

• формування особистості учня, виявлення і розвиток творчих здібностей і обдарувань;
• виховання турботливого ставлення до ближніх та почуття відповідальності за власні вчинки;
• виховання шанобливого ставлення до родини, держави, нації;
• виховання поваги до рідної мови, народних традицій і звичаїв, для їх відродження, збереження і поширення;
• створення сприятливого середовища для самовиховання та формування найкращих моральних якостей особистості на основі героїчних прикладів з історії;
• формування творчої потреби у навчально-дослідницькій активності;
• виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, збереження особистих речей і шкільного майна;
• організація заходів із загартування організму, збереження і зміцнення здоров’я;
• передача інформації та створення позитивного клімату, що спонукатиме учнів до самовиховання;
• надання постійної консультації учням, щодо всіх питань навчально-виховної діяльності.

                ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

        Спираючись на методичну, науково-правову базу, у наслідок обміну досвідом на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, я означила форми та методи виховної роботи, які необхідні для втілення цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у моїй виховній роботі.

У цьому мені також дуже допомагає  досвід  видатних педагогів , таких як:

• Костянтин  Дмитрович Ушинський (1824-1870)

Важливе місце в його дидактичній теорії належить принципам навчання: наочності, свідомості, систематичності, активності і самодіяльності учнів. Ушинський високо цінив проведення бесід з учнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. Навчання, писав К. Д. Ушинський, повинно здійснюватись так, щоб діти мали можливість працювати самостійно, а вчитель керував їхньою працею і давав для неї матеріал.

- Антон Семенович Макаренко (1888-1939)

Основна виховна функція належить, на його думку, колективу. Саме колектив веде вихованця  по життю, учить його працювати, вчитися, жити, направляє на необхідний шлях.

Треба також відзначити роль трудового виховання, якому Макаренко віддавав безумовний пріоритет у справі виховання колективу в цілому і особистості окремо. Немає людини без праці. Кожен зобов'язаний працювати. І кожен повинен уміти робити те, що потрібно колективу.

Макаренко вважав, що сім'я як колектив, зі своїм укладом, зі своїми традиціями і певним набором цінностей - ось база для створення правильної  з усіх точок зору людини.

- Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970)

        Сухомлинському вдалося створити ініціативний колектив однодумців, які в своїй педагогічній діяльності прагнули реалізувати ідеї всебічного виховання дітей.

        В основу всіх педагогічних завдань був покладений принцип гуманізму. В.О. Сухомлинський на практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів та форм навчання та виховання школярів, в основу якої покладено розвиток їх творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей (уроки мислення, організація атмосфери постійної творчості, розумна роль оцінки, діяльність психолого-педагогічного семінару тощо). Найголовнішою умовою результативності різних форм впливу на особистість Сухомлинський вважав пробудження у дитини “почуття подиву і радості відкриття”.

    Наразі, я використовую і сучасні форми роботи класного керівника,які  дійсно мають позитивний вплив на виховний процес:

• Колективні форми: екскурсії, суспільно вагомі проекти ( зустрічі з дітьми Великої Вітчизняної війни), художньо-естетична діяльність(конкурс малюнка, виставка поробок), участь у  шкільних та районних конкурсах, класних та шкільних святах,  спортивних змаганнях, колективна творча справа (КТС) (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та інше), школа етикету, виставка-конкурс, ведення літопису класного колективу(здійснюємо у форматі слайд-шоу), колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, трудовий десант.
• Активні та групові форми: диспути, інтелектуальні ігри, тренінги, «мозковий штурм».
• Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями - предметниками.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

1. Ціннісне ставлення вихованців до себе.

           Виховними досягненнями цього напрямку є:

- усвідомлення власної

 індивідуальності, неповторності;

- виховання самоповаги;

- формування емоційної культури;

- навичок самотворення,

   життєтворення;

- стремління до ідеалу.

Для цього я проводжу бесіди, круглі столи  та тренінги за темами: «Навчись контролювати свою поведінку», «Пізнаємо себе і світ», «Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя»(Додаток 6), «Я – маю талант», «Що повинен робити лідер», «Моє місце в класному колективі», «Я маю право на ім’я», «Чи болить недобре слово».

2. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.

Метою є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

- здоров’я – найвища цінність;

- ціннісне ставлення до оточуючих людей;

- культура спілкування і мовленнєвий етикет;

- повага до батьків, сім’ї, родини;

- цінність здорового способу життя;

- формувати навички співжиття у колективі;

- готовність нести відповідальність за свої вчинки.

- неприйняття агресії і насильства.

Для досягнення поставленої мети ми з учнями приймаємо участь в шкільних спортивних змаганнях і конкурсах. На класних годинах обговорюємо правила особистої гігієни, харчування, режиму дня. Проводжу бесіди, диспути, круглі столи:  «Як себе загартовувати. Підготовка організму до зими», «Хочу бути здоровим», «Що для мене значить – родина», «Допоможи собі сам. (Дії населення при надзвичайних ситуаціях)», «Толерантний світ – гармонійний світ».

Разом із Маслак О.П. (мамою Маслак Соні, що фахом фельдшер) проводила майстер клас по наданню першої долікарської допомоги потерпілим в надзвичайних ситуаціях.

На початку 5 класу провели свято «Посвята в п’ятикласники». Де були залучені і діти, і їх батьки. (Додаток 4)

У березні проводили родинне свято, на яке запросили батьків, дідусів, бабусь, сестричок. На святі діти показали чудову музичну казку для батьків, а батьки – казку-експромт.

      Велике значення я надаю роботі з батьками. Насамперед - це батьківські збори, які намагаюсь проводити  у різних формах: це і батьківські лекторії,   тематичні консультації, і анкетування, запрошуємо вчителів – предметників, обговорюємо проблемні ситуації. Теми зборів  актуальні, хвилюють батьків, тому збори проходять жваво і завжди з користю. Знайомлячись з батьками в 5 класі, я пропоную їм заповнити соціальний паспорт родини, на основі якого заповняю соціальний паспорт класу.(Додатки 1 – 2) Про недоліки дитини я розмовляю з батьками лише в індивідуальній бесіді, починаючи з позитивних моментів у навчанні дитини, поступово переходячи до того, на що батькам слід звернути особливу увагу. Таке звернення з батьками дає свої плоди: батьки не бояться, що випробують неприємні хвилини перед іншими, охоче приходять на збори й активно беруть участь у проведенні позакласних заходів, підготовки класу до нового навчального року. Сполучною ланкою між школою і всіма батьками класу є батьківський актив, який активно допомагає мені в організації дозвілля дітей, в ремонті, беруть участь у всіх організаційних питаннях.

3. Ціннісне ставлення до праці.

Під пильним наглядом класного керівника учні роблять перші кроки на шляху до професійного самовизначення:

- активно-позитивне ставлення до праці;

- сформованість таких якостей як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;

- значущість суспільнокорисної праці;

- уявлення про сучасний ринок праці.

Цими кроками є участь у чергуванні по класу та по школі, операції «Збережи книгу», «Збережи меблі», трудові десанти (прибирання та благоустрій  пришкільної території та клумби). Мною проводяться бесіди на класних годинах: «Працюємо разом, радіємо разом», «Основи економії та бережливості», «Підліткова праця: правознавчий аспект» , «Світ професій: праця та покликання».

На початку 6 класу провели цікаву виховну годину «В гостях у повара Вкусняшкіна». На ній учні ознайомилися з традиційними італійськими стравами та власноруч приготували піцу. Та ще з більшим задоволенням з’їли її. (Додаток 5)

4. Ціннісне ставлення до природи.

Виховними досягненнями цього напрямку я вважаю:

• відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
• ощадливе використання енергоносіїв;
• формування екологічної культури;
• навички безпечної поведінки в природі;
• потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
• навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

Учні із задоволенням приймають участь у акціях «Чисте подвір’я», у туристичних походах та змаганнях(при активній співпраці з вчителями фізичної культури), Найбільш талановиті у малюванні учні щорічно приймають участь у конкурсі малюнків. Проводяться бесіди: «Мій біль, мій жаль, моя біда» до Дня пам’яті Чорнобильської катастрофи,"Збережемо чистоту водних просторів наших!", "Бережіть рідну природу!", "Бережіть ліс — легені планети!". Корисною була і класна година «Абетка ощадливих».

5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

При роботі з цим напрямком я намагаюсь сформувати у учнів  потреби у спілкуванні з мистецтвом, як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності.

При цьому  я спостерігаю невпинний зріст у більшості учнів:

• пізнавального інтересу до мистецтва;
• здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;
• художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки

 Стимулом для цього, я вважаю, є випуск тематичних стінгазет до шкільних та народних свят, участь в шкільних виставках квіткових та овочевих композицій, участь в шкільних конкурсах інсценізованої пісні, інсценізованої казки. Соболенко Інна відвідує хореографічний гурток в смт. Перещепино. Дівчинка є не лише постійною учасницею танцювальних конкурсів, а й постійним хореографом класу. Саме Інна готує танцювальні номера з однокласниками на шкільні свята.

6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Воно виражається у сформованості потреби у збереженні та при­множенні духовного й матеріального багатств українського народу:

• відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;
• розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;
• громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
• власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;
• усвідомлення себе патріотом і громадянином України;
• потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

Особлива увага надається мною при розкритті теми великого подвигу наших прабатьків та громадян у часи Великої Вітчизняної війни. Було проведено зустріч із дітьми війни Тогобицьким В.Д. та Верещак Г.П. У п’ятому класі прийняли шефство біля братської могили в селі Ульянівка. Прибирали її територію, готували виступи до Дня визволення та Дня Перемоги. Неодноразово відвідували шкільний краєзнавчий музей, брали участь в акції «Дерево пам’яті», що проводилася до 70-ї річниці Перемоги (Додаток 8), а також в шкільних благодійних ярмарках, кошти з яких передали солдатам АТО. Були активними учасниками святкування Дня Миру в школі.

 Проводили: перші уроки - «Україна – єдина країна» та «Ми – єдина нація»(Додаток 7); колективні творчі справи - написання листів до вояків у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому», «Ми – нащадки козаків» (до Дня українського козацтва); бесіди - «Партизанськими стежками Харківщини», «Героїв імена у пам’яті народу», «Спом’яни їх, не забудь!» до Дня пам’яті героїв Крут та інші. 30 вересня 2015 року взяли участь в археологічних розкопках Черняхівської археологічної культури поблизу селища Зачепилівка.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДОСВІДУ

Я вважаю,що я -  щасливий класний керівник,бо  мої учні – чуйні, справедливі, доброзичливі, прекрасні люди і професійні фахівці.

Мої колишні учні Бабенко Є.О., Жидко К.І. та Клименко О.Г. стали прекрасними педагогами, яких люблять і поважають діти, які вміють захопити учнів своїм предметом.

В теперішніх своїх учнях бачу високі перспективи. Вони самостійні, відповідальні, добросовісні. Чітко виконують всі вказівки вчителів, активні в позакласній та позашкільній роботі. Жоден шкільний захід не обходиться без участі шестикласників.

Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, виявляється тим сприятливим середовищем, в якому  здатна сформуватися особа громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, готового до успішного самовизначення в сучасному світі.

Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.

   Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись. А для пошуку вірних шляхів я буду користуватись і досвідом спеціалістів, і слухати власне серце, свою фантазію, і пам’ятатиму про нестандартність, яка може додати декілька яскравих кольорів до веселки нашого  життя.