У 2016 році В Україні відзначать кілька знаменних круглих дат. Вони будуть пов'язані і зі славними іменами, і з важливими явищами, що чинять серйозний вплив на українську історію та культуру. У списку ювілеїв не тільки події, що сталися у відносно недалекому минулому, але і кілька фактів, що мали місце в глибоку давнину, тисячу і більше років тому. Завдяки літописним джерелам вони назавжди вписані в історію сучасної України, їх можна зазначити, згадати і відчути спадкоємність поколінь.

Ювілеї відомих людей 
 

У 2016 році виповниться 420 років з народження Богдана Хмельницького 



420 років від дня народження Богдана Хмельницького. 6 січня 1596 р. (27 грудня 1595 р. за старим стилем) народився один з найвідоміших українських гетьманів, що встав на чолі руху за звільнення від Речі Посполитої. Роль Хмельницького в історії країни неоднозначна: уклавши договір із царем Олексієм Михайловичем на Переяславській раді, він приєднав її до Російському державі. Тим не менш, його вважають одним з найвидатніших українських полководців і державних діячів. Портрет Богдана Михайловича Хмельницького незмінно прикрашає купюру номіналом у п'ять гривень, а його іменем названі два міста – Переяслав-Хмельницький Київської області та обласний центр Хмельницький на Волині. 




160 років від дня народження Івана Франка. 27 серпня 1856 р. майбутній громадський діяч, мислитель і письменник народився в селі Нагуєвичі в Дрогобицькому повіті (на той момент - територія Австрійської імперії). Франко відомий як один з ідеологів та організаторів Української радикальної партії, яка діяла в Австрії. Однак у світову культуру він увійшов насамперед як письменник, поет і автор творів «Захар Беркут», «Украдене щастя», «Борислав сміється». У 1916 р. він був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури, але розглянути його кандидатуру комісія не встигла – 28 травня Франко помер. Пам'ять Івана Яковича увічнена в назві міста Івано-Франківська, а його портрет розміщений на купюрі в 10 гривень. 




150 років з дня народження Михайла Грушевського. 29 вересня 1866 р. в місті Холмі (теперішня територія Польщі) народився один із найпомітніших українських державних і політичних діячів, історик Михайло Сергійович Грушевський. Він очолював Центральну Раду Української Народної Республіки, за що в тогочасній пресі його називали президентом. Цей міф прижився і був широко розтиражований, але твердження невірно: у Центральній Раді не було такої посади. За 77 років свого життя Грушевський написав більше двох тисяч наукових праць, одні з найцінніших – «Історія України-Руси» та «Історія української літератури». 


 

Незабаром світ святкуватиме 150 річницю Михайла Грушевського 



100 років від дня народження Олега Антонова. 7 лютого 1906 р. в Подільському повіті Московської губернії народився видатний авіаконструктор, життя і робота якого тісно пов'язані з Україною і Києвом. Антонов почав свою кар'єру в Росії, але в 1946 р. очолив дослідне конструкторське бюро в Новосибірську. У 1952 р. організацію перевели в Київ, і конструктор теж переїхав. З цього ОКБ згодом утворився київський завод «Антонов». Під час роботи в організації Антонов, отримав звання генерального конструктора, спроектував такі літаки, як Ан-2 -8 -10 -12 -14 -24 -22 «Антей», -28 -72 - 74 -124 «Руслан». У 1984 р. майстер відійшов в інший світ, а завод назвали його ім'ям. 




80 років Роману Віктюку. 28 жовтня 1936 р. у Львові з'явився на світ видатний український театральний режисер і майстер епатажу Роман Віктюк. Народний артист України і Росії, він керує власним театром, поставив більше сотні вистав на сценах України, Росії, Литви. Всесвітню популярність Віктюку приніс спектакль «Служниці», створений за п'єсою французького письменника Жана Жене. За виставу «Дама без камелій» отримав дві премії «Київська пектораль». Постановка була відзначена як краща вистава драматичного театру і як краща режисерська робота. Віктюк також є співзасновником львівського Фонду Мазоха. 


 

Знаменні дати в культурі

Першого збірника законів Київської Русі в 2016 р. виповниться 1000 років! 



1000 років Руській правді. У 1016 р. з'явився перший і найбільш важливий звід законів Київської Русі XI–XII століть. Ґрунтувався він на правовий звичай. Руська правда складається з декількох частин: так званої " Правди Ярослава, Правди Ярославичів, Покону вирникам і Урок мостникам. Прийнято вважати, що першу частину – " Правду Ярослава з 18 статей – написав сам князь Ярослав Мудрий. Саме її створення датують 1016 р. Ця частина найдавніша, тому в ній містяться звичаї кровної помсти за вбивство. Однак закон передбачав можливість заміни її штрафом на користь родичів загиблого. За княжим законом могли бути покарані винні в побитті, крадіжці і навіть їзду на чужому коні. 




1020 років Десятинної церкви в Києві. У 996 році князь Володимир Святославич завершив будівництво першої в Київській Русі кам'яної церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Храм розташовувався на пагорбі біля міських воріт. Церква отримала назву Десятинної і під ним увійшла в історію Києва та України. Все тому, що Володимир віддав на її будівництво десяту частину своїх доходів. Храм був не лише сакральною спорудою, а й усипальницею для князівської родини. Володимир переніс сюди з Вишгорода прах своєї бабусі княгині Ольги. Потім тут же поховали його і його дружину княгиню Анну. Храм кілька разів був зруйнований і відбудовувався, у 1928 р. за розпорядженням тодішньої радянської влади церкву знищили в останній раз. До сьогоднішнього дня збереглися лише кам'яний фундамент і частини оборонного рову. Вони знаходяться в самому серці київського дитинця. Міська влада планує створити на цьому місці музей. 




820 років «Слова о полку Ігоревім». Про час створення «Слова» історики, мовознавці та літературознавці сперечаються вже не одне десятиліття. За однією з версій, найвідоміший добуток давньоруської літератури було завершено в травні 1196 р. «Слово о полку Ігоревім» – оповідь про невдалий похід князя Ігоря, який правив у Новгороді-Сіверському, на половців. Крім своєї історичної цінності, «Слово о полку Ігоревім» має величезне значення, як пам'ятник культури і літератури – плач княгині Ярославни з чоловікові вважається одним із самих поетичних сторінок давньоруського художнього слова. Що цікаво, довгий час учені сперечалися про достовірність цього твору. Все тому, що оригіналу тексту не існує. Єдиний список з нього, зроблений ще в Середні століття, згорів у 1812 р. під час пожежі в Москві. Зараз ці суперечки вщухли: в науковому співтоваристві прийшли до висновку, що текст все-таки існував. 




170 років вірша «Заповіт» («Заповіт»). 6 січня 1846 р. (25 грудня 1845) Тарас Шевченко написав один зі своїх найвідоміших поетичних творів – «Заповіт». Вірш став програмним для поета символом звільнення для українського народу, було переведено на півтори сотні мов і досі переосмислюється в різноманітних формах народного та авторського творчості. «Заповіт» був написаний в Переяславі, в будинку Андрія Козачковського, де зараз розміщена експозиція історичного музею. У 2008 р. тут відкрили «Музей «Заповіту». 


 

Пам'ятні дати для України 
 

760 років тому Львів був вперше згаданий у літописах 



760 років першої згадки про львів. У самого мальовничого і романтичного міста Західної України у 2016 р. свято – назва міста було вперше згадано в історичних хроніках від 1256 р., тобто рівному 760 років тому. Про львів йдеться в Галицько-Волинському літописі (її вчені вважають найважливішим джерелом відомостей про Галицько-Волинському князівстві XIII р.) Літопис повідомляє, що у 1256 р. в місті Пагорбі, який нині знаходиться на території Польщі, сталася пожежа. Він був таким масштабним, що зарево було видно навіть зі Львова. Саме від року, на який посилається автор історичних хронік, місто і веде своє літочислення. 




240 років Дніпропетровську. У 2016 р. Дніпропетровськ святкує ювілей. Нині місто-мільйонник, він був закладений у 1776 р. на честь імператриці Катерини II і названий словом, утвореним від її імені – Катеринославом. Свою теперішню назву отримав тільки в 1926 р., встигнувши побути Новоросійськом. «Дніпропетровськ» – похідне від «Дніпро» (місто стоїть на річці) і «Петровський» (прізвище радянського державного діяча, чия робота почалася тут). Вже в січні 2016 р. місто має отримати нову назву – цього вимагає закон України «Про заборону пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів». Серед варіантів, які розглядають місцева влада і громадськість – Дніпро, Днепровск, Днепрополь, Січеслав, Кодак. 




30 років з дня Чорнобильської катастрофи. 26 квітня виповниться 30 років з моменту, як на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух. Він зруйнував реактор, спричинив масштабну пожежу і привів до того, що в атмосферу потрапила величезна кількість радіоактивних частинок. Внаслідок катастрофи безпосередньо від променевої хвороби померло 600 чоловік, а від наслідків забруднення навколишнього середовища радіацією – близько 200 тис. Весь цей час ЧАЕС залишається однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. 


 

У 2016 році виповниться 30 років з дня Чорнобильської катастрофи 



20 років реставрированному пам'ятника княгині Ользі в Києві. 29 травня 1996 р. на Михайлівській площі у столиці України відкрили відновлений пам'ятник чотирьом історичних постатей, які відіграли велику роль в історії Києва і Київської Русі в цілому. Скульптурна композиція, що складається з фігур княгині Ольги, апостола Андрія Первозванного і солунских братів Кирила (Костянтина) і Мефодія була встановлена на площі в 1911 р. Однак через вісім років, у 1919-му, вандали знищили постать княгині і встановили замість неї пам'ятник Тарасу Шевченку. Через 77 років скульптура Ольги повернулася на свій постамент, і тепер пам'ятник прикрашає одну з головних площ столиці в первозданному вигляді. 




30 років Конституції України. 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла головний державний закон. Процес голосування був нелегким. За Конституцію голосували в два читання. Щоб допустити документ до другого, у нього довелося внести близько шести тисяч поправок. Документ викликав безліч суперечок, проте Рада національної безпеки і профільний рада при Президенті попередили Верховну Раду про неможливість затягування процесу. Так що 27 червня парламент прийняв спеціальну постанову, згідно з якою зобов'язався працювати в одне засідання до тих пір, поки країна не отримає новий головний закон. Доленосне голосування відбулося 28 червня о 9:18. До того моменту парламентарії працювали без перерви вже добу. Ця дата стала державним святом – Днем Конституції. 




30 років гривні. 25 серпня 1996 р. було оприлюднено указ тодішнього президента України Леоніда Кучми " про грошову реформу. За період з 2 по 16 вересня країна повністю перейшла з функціонували в той період карбованців на нову валюту – гривню, спадкоємицю валюти Київської Русі, з розмінними монетами, які назвали копійками. Через вісім років, 1 березня 2004 р. вона отримала власний графічний знак (версії Windows від Vista і вище її підтримують його введення з клавіатури). у 2008 р. комісія з естетики Міжнародного Валютного Фонду склала рейтинг найкрасивіших банкнот світу. Список з 50 валют очолила гривня.