Ось нарешті і відмели зимові заметілі, відтріщали морози і на гостину до українських школярів завітала пані Весна. Та не сама завітала. Привела вона з собою красне сонечко, спів жайворонків, а ще проліски та підсніжники. Та найголовніше те, чого так довго чекали діти – веселі весняні канікули. Новомажарівські школярі, як завжди, вирішили не марнувати канікули дарма. Хутенько зібрали рюкзачки і відправилися на чергову екскурсію. Знову відкрив гостинно двері перед ними красень Харків. Щоб довести дітям, що багато цікавого є не лише в місті, а й в сільській місцевості нашої області, екскурсію розпочали з селища Високе, що поблизу міста. Тут ми відвідали страусину ферму і познайомилися з її мешканцями. Господиня пані Тетяна провела нам чудову екскурсію своїм подвір’ям, де в цілковитій дружбі поруч живуть страуси, єноти, павліни, цесарки та інші звірі. Діти з захопленням слухали її розповідь про особливості характеру її підопічних і їх вподобання. Фото на згадку і наш автобус рушає далі. Наступною зупинкою на нашому маршруті стало селище Покотилівка. Саме тут виготовляють улюблені дитячі смаколики на фабриці «Лісова казка». Із захопленням ми спостерігали за виготовленням млинців та зефіру. А скільки радості викликала їх дегустація у справжній українській корчмі. Ще довго можна було милуватися красивим парком «Лісової казки», та час не стояв на місці. Подякувавши за цікаву екскурсію, накупивши солодощів група продовжила цікаву подорож. Ось і красень Харків. На в’їзді в місто нас уже чекала екскурсовод Олена Іванівна. Разом з нею ми побували біля будівлі, де знаходився перший Харківський університет, на берегах річок Харків і Лопань, біля пам’ятників Героям Небесної сотні, Україні та Андрію Первозванному, помилувалися старим органним залом, побували на території Свято-Покровського чоловічого монастиря. Не забули відвідати й історичний музей. Тут ми побували у відділі «Велика Вітчизняна війна». Багато нового дізналися про життя міста в період окупації, про людей, які внесли вагомий внесок у визволення Харкова і області від загарбників. Вшанували пам'ять тих, хто загинув визволяючи Батьківщину, а ще на стенді знайшли прізвище свого земляка – Героя Радянського союзу Василя Антоновича Бурмаки. Багато захоплень у малечі викликала і бойова техніка часів війни, що знаходиться перед музеєм. Кожен захотів зробити собі фото на згадку біля танка. Та нас вже чекали на стадіоні «Металіст». Побачивши стадіон, всі були вражені його величною красою. А скільки емоцій викликала у дітей можливість відвідати роздягалку, де відпочивають між матчами спортсмени. Діти з задоволенням зайняли міста суддів на стадіоні. Веселий гамір тут міг би тривати безкінечно. Та екскурсовод вів нашу групу далі. В цей час якраз розпочалися тренування юнацької збірної і діти з заздрістю спостерігали за своїми однолітками та хотіли приєднатися до них. Та, нажаль, у нас не було з собою м’яча і зіграти на стадіоні нам не вдалося. Проте вдалося інше – кожен спробував себе в ролі фігуриста на катку розважального центру «Караван». Накатавшись досхочу наша група вирушила додому. Стомлені, задоволені діти ще довго обговорювали побачене. Ось нарешті і школа. Батьки з нетерпінням чекають своїх дітей. Діти, хоч і сонні, навперебій розповідають їм про свої пригоди. Ось таким запам’ятають початок весни та весняні канікули школярі Новомажарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів.

Вчитель історії Новомажарівської ЗОШ І – ІІІ ст.. Устименко І.С.