Шкільна програма з будь-якого предмету передбачає опанування учнями певного мінімуму знань, тобто фактів стосовно курсу вивчення. А які першопричини передують певним подіям, явищам чи процесам?
Чи багато часу в межах уроку ви приділяєте напрацюванню навички системного мислення? Адже саме в ході цього у школярів виховується вміння відслідковувати причинно-наслідкові зв'язки.
Пропонуємо прийом, використання якого на уроці стимулює учнів замислюватися над взаємопов'язаністю явищ, подій та фактів.
Для чого
Прийом «З'ясуй причину!» стимулює до пошуку першопричин будь-чого сприяє формуванню навички побудови логічних ланцюжків та зв'язного мовлення.
Головна умова виконання – розгорнуті відповіді і максимально можлива аргументація, основана на раніше отриманих відомостях.
Принцип виконання
Цей прийом можна запроваджувати в декілька форм:
Форма А (загальна)
Вчитель пропонує класу питання, на які учні надають максимально вичерпні відповіді, доповнюючи один одного за потреби.
Форма Б (командна)
Клас об'єднується на декілька груп (оптимально по 5-7 учнів в кожній). Команди почергово задають одна одній питання та, після попереднього короткого обговорення всередині команди, відповідають.
Якщо група-суперник невірно відповіла або не надала відповіді, то на нього має відповісти учень з команди, яка ставила питання. Якщо відповідь не надано – команда отримує штрафні бали.
Форма В (індивідуальна)
Вчитель надає попередньо підготовлені питання, на які учні мають відповісти самостійно, ґрунтуючись на раніше вивчених відомостях стосовно предмету вивчення, при можливості залучаючи знання з інших навчальних дисциплін.
Приклади завдань
На уроці географії:
Чому через Антарктиду проходять всі меридіани?
Приклад відповіді:
Меридіан – умовна лінія, що з'єднує полюси і розміщується перпендикулярно до екватора. Через будь-яку точку на планеті можна провести меридіан, бо це умовність.
Антарктида – єдиний материк, в межах якого розташований один з двох полюсів Землі. Полюси з'єднують всі меридіани. Тому, відповідно, будь-який меридіан буде проходити через Антарктиду.
На уроці біології:
Чому більшість Світового океану нагадує підводну пустелю?
Приклад відповіді:
Переважні глибини Світового океану складають понад 4 км, а сонячні промені проникають углиб океану всього на кілька сотень метрів. Там, де сонячні промені не освітлюють товщу вод, утворюється суцільна темрява, в умовах якої може існувати дуже обмежена кількість видів. Тому за таких умов більша частина дна утворює своєрідну пустелю, позбавлену життя.
На уроці суспільствознавства:
Чому виникають раси?
Приклад відповіді:
Основа виділення рас – це зовнішні ознаки людей, що сформувалися під дією природних умов тих місцевостей, в яких проживають певні народи.
Расові ознаки формують протягом тисячоліть і передають спадково. На Землі достатньо різноманітні природні умови, тому виникли такі основні раси: європеоїдна (в умовах помірного клімату), монголоїдна (в умовах посушливого клімату), негроїдна (в умовах високої температури) тощо.
Типові помилки, яких можна уникнути:
Вчителя: Втрата контролю над дискусією. Щоб передбачити це, пропонуємо перед початком роботи узгодити час надання аргументованої відповіді (наприклад, 1 хвилина) та чітко контролювати дотримання встановленого регламенту.
Учня: Варто вважати за помилку надання односкладної відповіді, відсутність або недостовірність аргументів.
Приклад питання: чому дно Атлантичного океану вважається молодшим за його воду?
Відповідь, яку доречно вважати невичерпною: Тому, що на його дні цього океану проходить зона розломів.
Критерії оцінювання
Пропонуємо в залежності від форми роботи використовувати окрему шкалу оцінювання:
Форма А
При загальнокласній формі пропонуємо заохочувати кожного учня певними фішками, використовуючи накопичуваньну систему (як у прийомі «Аукціон» та «Асоціативний кросворд»), за результатами якої учень отримує оцінку за сумарною кількістю балів протягом теми. Фішка можна отримати у разі надання вичерпної аргументованої відповіді (або можна впровадити кольорову шкалу фішок).
Форма Б
Якщо цей прийом є одним з етапів загального змагання, то його оцінювання пропонується за такою шкалою:
Критерій | Бал | Максимальний бал за кожну відповідь |
Кожна правильна відповідь | 1 | 3 |
Аргументованість кожної відповіді | 1 | |
Оригінальність твердження | 1 | |
Згуртованість команди | 3 |
|
Штрафні бали за відсутність відповіді на власне питання | 3 |
В результаті групової роботи за цією шкалою бал виставляється не окремому учню, а всій команді.
Індивідуальна оцінка має виставлятися за іншої шкалою.
Форма В
Критерій | Бал | Кількість питань | Максимальний бал за роботу |
Кожна правильна відповідь | 1 | 3 |
12 |
Аргументованість кожної відповіді | 2 | ||
Влучність та креативність | 2 | ||
Охайність оформлення роботи | 1 |
Рефлексія
Під час обговорення результатів роботи з учнями, зверніть їх увагу на те, що навичка виявляти причину та будувати логічні ланцюжки сприяє розвитку вміння планувати, відслідковувати закономірності та аналізувати отримані наслідки.