9 травня всі ми святкуємо річницю Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Більш як півстоліття відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини - це майже все життя. Та люди самі творять історію.

Учні та вчителі Новомажарівської ЗОШ щороку приходять до братських могил сіл Олянівка, Дудівка та Старе Мажарове, щоб відірватися у ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадати тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Адже це – святий обов’язок кожного.

2017 рік не став винятковим. Разом зі своїми наставниками Бережною Ольгою Іванівною, Дяченко Наталією Яківною, Іванюк Юлією Петрівною та Устименко Іриною Сергіївною учні 5 – 7 класів підготували та провели тематичні лінійки біля братських могил сіл Олянівка, Дудівка та Старе Мажарове, де вони несуть шефство над братськими могилами.

О 7.30 з букетами в руках, не стримуючи трепету та хвилювання дітлахи поспішали до школи, щоб відправитися до братських могил. Ось і Олянівка. На нас вже чекають місцеві жителі біля найсвятішого місця в їх селі – могили, де покояться солдати, загинувши в боях за село. Цього року на мітинг приїхали з Росії родичі одного із тих солдат, що поховані в цій могилі. Вони, здається, ще з більшим трепетом дослухалися до кожного сказаного слова.І навіть невеличкий дощ зупинився під час нашого виступу. Зі сльозами на очах бабусі і дідусі слухали вірші та пісні про війну, дітей війни, загиблих солдат і їх матерів. Згадали не лише минуле. Мова йшла й про сучасну антитеростичну операцію в Україні. «Повертайся, будь-ласка, живим», - звернулася віршем до односельчан-АТОвців Софія Маслак. І знову звучать пісні, збагачуючи свято своїми мелодіями.

Поклавши квіти на могилу, ми вже вирушили до Дудівки, яка зустріла нас вже лунаючими піснями часів війни. І знову з завмиранням серця ми дивилися у сповнені сліз очі дітей Другої Світової війни. Намагалися вкласти всю душу в кожне сказане слово, проспівану пісню. Затамувавши подих слухали списки загиблих в роки війни, а потім вирушили далі.

І знову все теж повторилося в Старому Мажаровому.

Спостерігаючи за селянами, ми вкотре пересвідчилися, що День Перемоги – найбільше і найсвятіше свято для нашої країни. Адже подвиг дідів і прадідів, що віддали життя за наше безхмарне щасливе майбутнє ніколи і ніхто не має права забути.

Устименко Ірина Сергіївна,

учитель історії Новомажарівської

ЗОШ І – ІІІ ст.