Тема: Тематичне оцінювання за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі».

Мета: перевірити рівень засвоєння знань учнями; розвивати пізнавальну активність учнів, розширювати їхній кругозір; виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: контролю знань.

Форма проведення: гра «Поле чудес».

Обладнання: барабан на якому розміщені бали, картки.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Гра «Поле чудес».

ІІІ. Підсумки уроку.

ІV. Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учні заздалегідь проінформовані про проведення гри й ознайомлені зі списком літератури.

На початку уроку дітей ділять на чотири трійки. В перерві між іграми трійок проводиться гра з глядачами. За кожну правльну відповідь під час гри з глядачами учень отримує зелену картку (2б).

Під час гри трійки учень набирає ту кількість балів, яка випаде йому на барабані, але лише в тому разі, якщо він вірно використає свій хід.

ІІ. Гра «Поле чудес».

І трійка.

Слов’янські племена колонізували нові землі й, об’єднуючись, утворювали нові союзи племен. Спочатку виникали тимчасові об’єднання племен переважно для боротьби з ворогом чи проведення походів; згодом – союзи близьких за культурою й побутом сусідніх племен і, нарешті, утворювалися територіальні об’єднання протидержавного типу. Як називались ці об’єднання?       

Гра з глядачами.

1. Якими ремеслами займалися слов’яни?

(гончарство, ковальство, обробка дерева, металообробка)

2. Якими промислами володіли слов’яни?

(мисливство, рибальство, плетіння корзин)

ІІ трійка.

У VІІІ ст. деякі джерела почали вживати цю назву для позначення території племен полян та сіверян. Щодо походження і значення цієї назви існує досить багато гіпотез: фінського походження, угорського, хозарського. Литовського тощо. Жодна з цих гіпотез не перемогла, однак в історичній науці виділились дві основні теорії, які мають перевагу: скандинавська і  автохтонна. Назвіть цю назву.

Гра з глядачами.

1. Яка релігія панувала у Візантії? (християнська)

2. Хто з князів і в якому році спробував вперше охрестити Русь? (в 860р. Аскольд)

ІІІ трійка.

У 947 р. Ольга реформувала систему збору данини. Були встановлені норми податків і повинностей, а також новий порядок їх стягнення. Представники княгині збирали їх в адміністративно – господарських осередках. Як називалися ці осередки?

 Гра з глядачами.

1. Коли і за яких обставин загинув князь Ігор?

( в 945 р. був вбитий древлянами під час збору данини)

2. Хто з руських князів вперше ліквідував місцеве княжіння? В якому році? ( Ольга в 946р.)

ІV трійка.

Хан печенігів Куря перекрив шлях до Києва і в березні 972 р. біля дніпровських порогів атакував великого князя, що повертався в столицю після чергового походу. У бою більшість русинів разом із князем загинули. Літопис оповідає, що хан наказ зробити із черепа князя чашу з написом: «Чужих бажаючи, свою згубив». Назвіть ім’я цього князя.

Гра з глядачами.

1. Кого М.Грушевський назвав «чистим запорожцем на київськім столі»? (Святослава)

2. Хто входив до князівської ради? (старійшини, заслужені дружинники й бояри)

Фінал. (грають 4 гравці – переможці гри трійок)

Великі князі здійснювали законодавчо – судову діяльність. Уже на початку Х ст. існував звід нормативних актів, у яких знайшли відображення норми звичаєвого права. Як називався цей звід нормативних актів?

Гра з глядачами.

1. Що таке «окняження земель»?  Коли воно відбулося? (Хст., підпорядкування владі київського князя територій племінних княжінь)

2. Якої верстви населення не знало руське суспільство в Х ст.? Чому? 9церковнослужителів, бо християнство на той час ще не утвердилось, як державна релігія)

Супер гра. (приймає участь переможець фіналу)

Про що йде мова в історичному джерелі?

«… Селянська територіальна община складалася з окремих селянських сімей. Конкретні механізми її появи були різними: це й безпосереднє переродження родових колективів у сусідські; й об’єднання родичів та не родичів, що спонтанно складалися у процесі освоєння нових земель. Значення сусідської общини не стосувалося великої виробничої сфери. Община була інститутом із широкими соціальними функціями, що охоплювали не лише господарську діяльність, але й сімейно – шлюбні відносини, щоденний побут, сферу культу, ідеології та  й в цілому духовне життя. Звичаєве право, суд із внутрішніх поміж селянських конфліктів, відправлення повинностей та інші відносини із зовнішнім світом»

ІІІ. Підсумок уроку.

Підрахунок балів, виставлення оцінок.

ІV. Домашнє завдання: скласти кросворд за вивченою темою.