| 15.04.2016, 15:26 | |
1 учень 3 учень Дозвольте сьогодні усім побажати Багато хороших і сонячних днів. Дідусям і татам, Бабусям і мамам, Сестричкам з братами Палкий наш привіт. 4 учень Яка хороша нині днина- Зібралася уся родина, Всі рідні – сестри і брати, Дідусь, бабуся, батько й мати. Від радості кортить нам заспівати. Пісня «Пісня на добро» 5 учень Сім’я – це пристань і гавань, Сюди повертаймося знов і знов Із мандрів далеких і плавань- Тут вічно панує любов. 6 учень Тебе тут завжди пам’ятають, Куди б ти не їхав, не йшов, На тебе постійно чекають: Увага, турбота, любов. 7 учень Сімейний вогонь палає, Теплом заповнивши дім. Хай тато маму кохає, Хай щастя не зраджує їм. 8 учень Моя сім’я і дорога родина — 9 учень 10 учень 11 учень Бо є любов, підтримка і увага, 13 учень Сім’я – що значить це, то кожен знає, Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має. І хоч як не приховуй, не таї: Залежить наше щастя від сім’ї. Якщо міцніє хоч одна родина- Міцною стане й наша Україна. Пісня «Українці» у виконанні дівчаток Учитель: Але бувають у родинах і різні курйози. Саме про них нам зараз розкажуть шестикласники. Курьйоз №1 – Одруження. Казка «Як царівна заміж збиралася» Доки діти готуються до курйозу № 2, пропоную батькам позмагатися на логіку та ерудицію і відгадати деякі головоломки. ЗАДАЧКИ ДЛЯ УМА
Это отец и мать ребенка.
А наші діти підготувалися і готові розповісти про курйоз №2 – Як дружина чекає додому чоловіка. Сценка на 6 дій. Дійові особи: Автор Параска та Палажка – сільські сусідки Марко та Степан – їх чоловіки. Дія 1. Автор: – Тихо було в селі пізнього вечора. Лишень тала весняна вода дзюркотіла по баюрах та де-не-де валував спросоння ледачий собака на повний місяць… Село мило ноги та вкладалося спати. Лише в одному вікні блимало світло. А-ну, поглянемо тихенько, що там діється? Т-с-с…. В хаті сидять Параска та Палажка. Параска: – Оце біда-а-а… Десь мого Марка вітром здуло, ще з самого ранку, а вже ніч на дворі. І куди він запропастився? Мабуть, вражена, на свіженький первачок натрапив! І що мені з ним робити, га, Палазю? Палажка: – Ото, сусідонько моя люба, на такий випадок у вас повинно бути оружіє. Першим ділом – макогон! Або, на худий кінець, качалка. Параска: –То ж навіщо? Палажка: – А як тільки прилізе до хати на чотирьох, то ви його відразу прямою наводкою! Із засади, макогоном, та по ребрах його, по ребрах!.. Ще потім разочок по тім’ячку, та поміж вуха, та буде сумирненький, як овечка. Параска: – О, це ідея! Треба попробувати! А то з мого Марка, наче з козла молока – ніякої користі. Золота ваша порада. Шовковим стане! Палажка: – Ну, буду дякувати за посиденьки. Піду гляну, чи мій миленький до хати прилізли. Я вже коцюбу приготувала… Палажка пішла. Дія 2 Параска та Марко, її чоловік. Марко (хилитається йдучи) співає: – Ой, чий то кі-і-і-інь сто-ї-ї-їть, Та біла гривоньк-а-а… Сподобалась мені, сподобалась мені Та-я дівчинонь… Параска: – Горілонька! Явився! Де ж це тебе чорти носили цілий божий день? Роботи не поробиш, мені не поможеш, а я ж як бджілка льотаю, все хазяйство на мені. У-у-у…. Вражина!!... Марко: – Ой, Парасю, не сварися…. Не буду більше, ой! Які ж в тебе страшні кулаки! А макогон!.. Я ж нічо, я тільки з кумом відро пива випив! І то – на двох!... Параска: – Буде тобі пиво! Разом з таранькою! І раками! Марко: – Парасю, не бийся! Я взавтра буду слухняним. Всю домашню роботу перероблю. Свиней нагодую, корову подою, курей попасу, в хаті підлогу видраю і їсти, їсти наварю, і сніданок, і обід, і вечерю!... Параска: – Ну дивись, вража личино! Дія 3 Автор: – А в цей час у Палажки в хаті спав Степан, хропів на всю хату. Подивимось, що діється в їхньому домі. Степан (хропе). Палажка (входить): – А-а, песиголовець, де ж то його носило цілісінький день? Весь в болоті, ніс - і той обмурзаний. Ой, людоньки, що ж це воно робиться?! Де, де це та моя коцюба? (дістає з-під лавки) Степан (підскакує): – Сонце моє, не бийся! Палажка: –Де, бродяго, був?! Чого ніс у болоті, га? Ось я зараз тобі ребра натовчу, будуть тобі духопелики! Ніч погнала з дому, ніч пригнала. Ледащо! Кажи – де був? Степан: – Правду, правду скажу! Зранку ходив до кума, а він саме кабанця колов, а який кабанець без шкварки, а потім – заспівали-и, а що потім – той не знаю… Палажка: – А не танцювали? Ось я тобі зараз пригадаю! Степан: – Ні-ні, не треба, я буду хорошим, хочеш, я тобі взавтра і посуд помию, і вареників наварю?.. Палажка: – Ага, хоч до вавки прикладай! Дивись, щоб із хати ні на крок! А інакше-е!.. Дія 4 Параска і Палажка. Автор: – Наступного дня, тільки сонце у віконце, сусідки біля перелазу поставали язики почесати. Параска: – Здрастуйте, Палазю! Палажка: – Доброго й вам, Парасю! Параска: – А в мене така новина, така новина, аж язик свербить, так кортить розказати. Палажка: – Та ж і в мене трапилась оказія, зроду-віку такого не було. Параска: – Мій Марко-о… Палажка: – А мій Степа-а-н… Разом: – Сказали, що всю роботу за нас робитимуть! О! Палажка: – Парасю, а чи є у вас губна помада? Параска: – А як же? За лежанкою! А у вас є духи та лак для нігтів? Палажка: – Хо, обізатєльно, в ковбашці! Ото сьогодні підемо вечерком до клубу, а вони нехай вкалують! Дія 5 Марко та Степан. Автор: – А бідний Марко та бідний Степан, схлипуючи, варили їсти…. Марко: – І як вона ту картоплю оббирає, я ж її і так, і сяк – нічого не виходить! Степане, а чи потрібна в борщі вода? Степан: – Ти знаєш, щось не пригадую, чи є в борщі та вода, чи нема. Мені саме головне, аби там м'ясо було. Багато! Марко: – А що це ти ліпиш? Якась калапеця…. Степан: – Ото в мене будуть вареники! Марко: – Оце?!!! Так воно ж ні на вареники, ні на галушки з млинцями ніяк не схоже! Його й собаки їсти не захочуть. Степан: – Мабуть, не захоче моя Палажка таке вариво їсти! Марко: – А в мене, дається, борщ пригорів, якийсь такий бридкий… Степан: – А смерди-и-ть! Та цим борщем і свиней потруїти можна! Марко: – Як і твоїми варениками! Разом: – І що ж воно тепер буде? Біда , та й годі!.. Дія 6 Автор: – Тут і Сусідоньки, Параска та Палажка, нагодились… Певно, обідати. Приємного їм апетиту! Палажка: – Щось горілим смердить… Параска: – І тісто по всій хаті, геть і на воротах – клаптями! Палажка: – А що ж тут було? Кажіть-но, чоловіченьки… Параска: – Признавайтесь, хотіли хату спалити? Палажка: – А хвіртка чого тістом заляпана, га? Марко: – Простіть нас, любі! Степан: – Ми їсти хочемо! Марко: – Ми ж без вас, як без рук. Степан: – Давайте помиримось…. Тільки нагодуйте… Параска і Палажка (разом): – Ото щоб знали, як жінок не шанувати. Буде наука! Учитель: Ось так в усіх родинах. Не можна обійтися ні без мами, ні без тата. А як довелося жити дітям без мами, ми почуємо від наших хлопчиків. Пісня «Монолог сина» у виконанні хлопчиків А зараз настав час і батькам продемонструвати дітям свої таланти. Действующие лица: Роза. "Хочется любви!" Солнышко "Всех согрею!" Оса "Жу-жу- жу!" Тучка "Я летаю, я в раю!" Садовник «Лепо-о-ота!" Фиалка «А мне все фиолетово».
Текст сказки-экспромт "Умей радоваться жизни!"Ярко светило Солнце. Одинокая маленькая Тучка радостно летела по небу и, пристроившись рядом с Солнцем, прикрыла его собой. В палисаднике проснуласьКрасная роза. Красная роза быстро похлопала ресницами, расправила свои лепестки и мило улыбнулась. Чуть погодя, проснулась ее соседка - засоня Фиалка. Фиалкасделала небольшую зарядку для шеи и пресса, а потом зевнула. В палисадник пришел синеокий Садовник. Садовник замер, увидев неземную красоту Розы и Фиалки. Солнце выглянуло из-за Тучки и послало воздушный поцелуй сначала Розе, а потомФиалке, потом пощекотало своими лучами Садовника, но тут шаловливая Тучка снова закрыла Солнце собой. Садовник хлопотал вокруг Розы и Фиалки и радовался жизни, тем временем, над палисадником закружила Оса. Оса поцеловала макушку Розе, затем Фиалке, а далее, бешено работая крылышками, скрылась за Тучкой. Тучка перевернулась на другой бок и вместе с Солнцем поплыла в другую сторону. Осе это не понравилось, и Оса с досады ужалила Садовника прямо в щеку. Левую щеку. Щека вспухла, левый глаз затек, увидев это, почему-то сказала Роза, ей ответила Фиалка. Но даже после этого лукаво протянул жизнерадостный Садовник , потрогал опухшую щеку.И это немудрено, ведь он был философом. А для философа - жизнь есть огромный палисадник, где много Роз и Фиалок. И это само по себе огромное счастье. И какие быОсы нас ни кусали, умей радоваться Солнцу, Цветам, Тучке, празднику и жизни, вообще! Ігри
Любов, мов сонце, душу зігріває.
Словечко хочу мовити за тата,
А з нами разом дідусь і бабуся, А в мене старший братик є.
А у мене є сестричка,
| |
| Переглядів: 441 | Завантажень: 0 | | |
| Всього коментарів: 0 | |