№

п/п

Дата

Тема уроку

Кількість уроків

Примітка

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

ПОВТОРЕННЯ. Історія України в стародавні часи.  

1

Учень/учениця:

• показує на карті територію українських земель у  середні віки;

• характеризує історичний розвиток України у стародавню добу;

• визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя;

• називає періодизацію історії України у Середньовіччі;

•  тлумачить поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела».

2

ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.

1

Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ

3

Розселення слов’янських племен на території України.

1

Учень/учениця:

• розпізнає на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території   Русі-України; напрямки походів київських князів;

• характеризує суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»;

• визначає наслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

• висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава;

• називає роки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»;

• тлумачить поняття «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина».

4

Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян.

1

5

Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

1

6

Практичне заняття:

«Князь Святослав та його походи».

1

7

 Урок контролю знань

1

Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)

наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

8

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

1

Учень/учениця:

• показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

• характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами;

• визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України);

• висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;

• називає роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії;

• тлумачить поняття «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри».

9

Київська держава (Русь- Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.

1

10

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

1

11

Практичне заняття:

 «Християнська релігія і  церква в житті давньоруського (давньоукраїнського)  суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).

1

12

Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.

1

13

Урок контролю знань

1

Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)

у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

14

Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів.

1

Учень/учениця:

• показує на карті території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі;

• характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю;

• визначає причини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів,

• висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла;

• називає роки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна».

15

Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

1

16

Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.

1

17

Семестрова підсумкова робота

1

18

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

1

19

Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

1

20

Урок контролю знань

1

Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

21

Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.

1

Учень/учениця:

• показує на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів;

• характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях;

• визначає особливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів;

• висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами;

• називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі;

• тлумачить поняття «орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король».

22

Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.

1

23

Практичне заняття:

«Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).

1

24

Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.

1

25

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.

1

26

Урок контролю знань

1

Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА

ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)

27

Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.

1

Учень/учениця:

• показує на карті територію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства;

• характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства;

• визначає причини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права;

• висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича;

• називає час входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

• тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»

28

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.

1

29

Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

1

30

Культура та освіта. Юрій Дрогобич.

1

31

Практичне заняття:

«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».

1

32

Історія рідного краю

1

33

Урок контролю знань

1

34

Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».

1

Учень/учениця:

• характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя;

• визначає здобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину;

• порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

• висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя;

• називає хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості.

35

Семестрова підсумкова робота

1

№

п/п

Дата

Тема уроку

Кількість уроків

Домашнє

завдання

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

ПОВТОРЕННЯ. Місце історії Стародавнього світу в історії людства.

ВСТУП. Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення.

1

Учень/учениця:

• характеризує основні тенденції політичного й економічного розвитку світу в Середні віки; види джерел з історії Середньовіччя;

• називає основні здобутки стародавніх часів; хронологічні межі та періодизацію Середніх віків, вказує її особливості для різних регіонів світу;

• тлумачить поняття «Середні віки», «раннє Середньовіччя», «Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «варвари».

Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

2

Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг

1

Учень/учениця:

• показує на карті напрями Великого переселення народів, «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрями завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; провідні країни Європи і світу;

• характеризує «варварські королівства», Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати; діячів раннього Середньовіччя;

• визначає наслідки Великого переселення народів; розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу і арабської експансії;

• називає хронологічні межі Великого переселення народів, існування Франкського королівства; Франкської та Візантійської імперій, перших Арабських халіфатів (Омейядів і Аббасидів); дату об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; битв під Пуатьє і Верденського договору;

• тлумачить поняття «Велике переселення народів», «варварське королівство», «Каролінгське відродження», «халіфат», «іслам», «Коран», «арабо-мусульманська цивілізація», «василевс», «імперія».

3

Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

1

4

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

1

5

Природно­географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури.

1

6

Практичне заняття:

«Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».

1

7

Урок контролю знань

1

Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

8

Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

1

Учень/учениця:

• показує на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

• називає основні стани середньовічного суспільства, дату розколу християнської церкви;

• описує середньовічне місто, феодальний замок, селянське житло;

• характеризує основні стани середньовічного суспільства, процес християнізації Європи, основні відмінності між католицизмом і православієм, роль християнської церкви, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; середньовічний ремісничий цех.

• визначає причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації Середньовічної Європи; виникнення середньовічних міст; боротьби міст з сеньйорами: формування цехової системи ремісничого виробництва.

• тлумачить поняття «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

9

Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.

1

10

Практичне заняття:

«Замок. Рицарські традиції. Життя селян».

1

11

Середньовічне місто. Ремесло і цехи. Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя.

1

12

Урок контролю знань

1

Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х – ХV ст.

13

Походи вікінгів та їх завоювання.

1

Учень/учениця:

• показує на карті території зазначених держав, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, етапи Реконкісти, місця основних битв Столітньої війни;

• називає хронологічні межі походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, утворення королівства Іспанія, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції;

• описує походи вікінгів, Перший та Четвертий Хрестові походи, основні битви Столітньої війни, подвиг Жанни Д’Арк;

• характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, результати нормандських завоювань, Реконкісти, італійської політики німецьких імператорів; італійські торгівельні республіки; процес становлення станово-представницької монархії;

• визначає причини і наслідки Хрестових походів, Столітньої війни; основні напрями діяльності зазначених історичних діячів;

• тлумачить поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «парламент», «станово-представницька монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла», «торгівельні республіки».

14

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

1

15

Практичне заняття:

«Наслідки Хрестових походів».

1

16

Середньовічні держави: від роздробленості до станово­представницьких монархій.

1

17

Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна.

1

18

Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

1

19

Священна Римська імперія Оттон І. Зовнішня політика германських імператорів. Фрідріх ІІ Штауфен.

1

20

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелль I, Фернандо II.

1

21

Урок контролю знань

1

Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

22

Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування.

1

Учень/учениця:

• показує на карті університетські центри й міста пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

• називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; час винайдення книгодрукування; дату розколу християнської церкви, «Великої схизми» католицької церкви;

• описує романський і готичний храми; основні технічні досягнення Середньовіччя;

• визначає причини і наслідки виникнення університетів; появу ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

• характеризує вплив церкви на культуру й освіту; технічні досягнення Середньовіччя; діяльність Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, Данте, Петрарки, Сандро Боттічеллі, Донателло;

• тлумачить поняття «вітраж», «фреска», «скульптура», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

23

Християнська церква в ХІ – ХV cт. Єретики і боротьба з ними.

1

24

Практичне заняття:

«Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».

1

25

Архітектура і мистецтво.

1

26

Раннє Відродження й гуманізм.

1

27

Урок контролю знань

1

Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х – ХV ст.

28

Польське королівство. Казимир ІІІ. Велике князівство Литовське. Угорське королівство. Іштван І. Королівство Чехія. Ян Гус і Гуситські війни.

1

Учень/учениця:

• показує на карті території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської республіки, Золотої Орди; напрямки походів монголів; територію поширення гуситського руху;

• називає хронологічні межі Гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, підкорення земель Північно-східної Русі Москвою, час правління Івана ІІІ, створення слов’янської абетки; дати утворення Польського, Угорського королівств, Куликовської битви; Грюнвальдської битви;

• описує основні пам’ятки культури Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгороду;

• визначає наслідки золотоординського ярма для країн Східної Європи;

• характеризує діяльність зазначених діячів; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;

• тлумачить поняття «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник».

29

Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ.

1

30

Практичне заняття: «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій».

1

Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД

31

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

1

Учень/учениця:

• показує на карті території Індії, Китаю, Османської держави, напрямки завойовницьких походів турків-османів;

• називає дати битви на Косовому полі, утворення Османської держави, падіння Константинополя;

• описує основні пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя;

• характеризує внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову спадщину;

• тлумачить поняття «Піднебесна імперія», «касти», «індуїзм», «турки османи», «султан», «яничар».

32

Китай та часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури.

1

33

Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

1

34

Урок контролю знань

1

35

Узагальнення до курсу:

«Середні віки в історії людства».

1

Учень/учениця:

• висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації;

• визначає основні здобутки людства часів Середніх віків.