Тема заняття: Ікони та іконопис в православній культурі

Мета: ознайомити учнів із визначеннями  понять «ікона», «іконостас»;

               назвати найбільш відомі витвори іконопису Слобожанщини; 

               познайомити учнів з багатством православної культури слобіідського 

                 краю; розвивати пізнавальний інтерес до історичної та мистецької

                 спадщини краю; виховувати повагу до православних святинь, прагнення

                до високих моральних ідеалів – добра і милосердя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: фото головних православних святинь Харківщини, мультимедійна дошка, ікони.

Поняття: «ікона», «іконопис»,  «іконописці», «іконостас».

Хід уроку

І.  Організаційний момент

1. Привітання

2. Перевірка наявності на партах необхідного приладдя.

ІІ. Актуалізація розумової діяльності учнів.

Тема нашого уроку “Ікони та іконопис в православній культурі”.

Як ви гадаєте, про що будете дізнаватися на уроці? Для чого потрібні ці знання?

(відповіді учнів)

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо з вами про ікони, іконостас та їх місце в житті православних християн.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

3.1. Словникова робота

• Ікона – образ, олюднення образу Бога. У православ'ї ікона прирівнюється до Священного писання, як одна із форм одкровення та богопізнання. 
• Іконопис – вид релігійного живопису, писання ікон.
• Іконостас – місце у церкві, де знаходяться ікони святих.

3.2. Види ікон, їх призначення.

Ікони – це не тільки зображення святих, Божої Матері та Ісуса. Часто в іконах відображаються біблійні мотиви. Так в даній іконі відображенабіблійна розповідь про вечерю Ісуса з учнями, під час якої він сказав: “Один з вас мене зрадить”. Саме після цього вечора один з апостолів Іуда зрадив Ісуса. 

За давньою православною традицією в кожному домі повинен бути святий куток, в який поміщали ікони. Ікон було багато і всі були різні, але обов'язковими оберегами дому вважалися три ікони: Божої Матері, Спасителя та Миколи Чудотворця. Ці ікони – вінчальні. Ними батьки благословляли дітей, проводжаючи в церкву на вінчання. 

Відповідно православного вчення кожна дитина при народженні отримує ангела - охорнця, який допомагає і захищає людину до її смерті, а потім супроводжує душу померлого в потойбіччя. Крім ангела - охорнця християн охороняють і допомагають їм святі, імена яких вони носять. Тому здавна в кожному домі у великій пошані були ікони святих, імена яких носили всі домочадці.

«Дерево життя». Цю ікону найбільш шанують молоді дівчата та жінки. На символічному “дереві” розміщено 16 образів Божої Матері. Перед цією іконою молоді дівчата просили благословення на вдалий шлюб, жінки – на щасливе материнство. І не випадково. Адже образ Божої Матері – це і є образ щасливого материнства.

В честь цієї ікони (Образ Преподобної Богородиці “Спорителька хлібів”) збудовано новий храм в нашому селі. А як ви  думаєте, чому саме ця ікона стала головною іконою нашого храму? (відповіді) Звичайно. Здавна селяни трудяться на землі, вирощують хліб. Тому завжди саме перед цим образом землероби просили благословення на вдалий урожай.

Святий Георгій Побідоносець. Одна із найповажніших ікон Слобожанщини. До 1960 року знаходилась у Полтаві, потім – у Золотоніському жіночому монастирі, в 2003 році повернута Хрестовоздвиженській обителі.

3.3. Найбільш відомі витвори іконопису Слобожанщини. Та легенди про них.

- Ікона Божої Матері, що іменується “Охтирська”;

- Ікона Божої Матері, що іменується “Височинівська”;

- Ікона Божої Матері, що іменується “Єлецька-Харківська”;

- Ікона Божої матері, що іменується “Піщанська”;

- Ікона Божої Матері, що іменується “Озерянська”;

- Ікона Божої Матері, що іменується “Михайлівська”;

- Ікона Божої Матері, що іменується “Каплунівська”.

3.4. Поняття та значення іконостасу.

«Іконостас — це частина архітектурного обрису храму, cтворення іконостасу починається із вивчення архітектури, історії, стилю того храму, в який він буде поміщений. В ідеалі іконостас повинен бути пов’язаний зі стилістикою оформлення храму, бути відповідним до його пропорцій. В давнину іконостас проектували архітектори. Зараз не так багато церковних архітекторів, тому буває, що образ іконостасу створюють іконописці або монументалісти, які проектують всю систему розпису храму».

Іконостас – це своєрідна перегородка, яка відокремлює алтарь від середньої частини храму, яку називають нефом, і обов’язково прекрашену іконами. Саме остання характеристика і дала назву «іконостас», яка значить «стояння образів, або ікон» (від грец. eikonostasis: ікона — зображення, образ + стасіс — місце стояння).

ІV. Закріплення нових знань.

Щоб краще засвоїти вивчений матеріал, я пропоную вам спробувати свої сили в «іконописі».  Ваша задача – намалювати ікону, розповідь про яку вам найбільше сподобалася, або ту, про яку хотіли б розповісти однокласникам. 

V.  Рефлексія.

Вправа “Мікрофон”.

Любі діти, що ж нового ви довідались на уроці, що сподобалось? (відповіді дітей)

Отже, я рада, що ви зацікавилися історією православної культури Слобожанщини, історією іконопису і з задоволенням будете вивчати цей курс.

VІ. Домашнє завдання.

На ваш вибір

• розповісти про ікону (будь-яку);
• намалювати ікону;
• зробити аплікацію іконостасу;
• розповісти про ікони та іконостас нашого сільського храму.