| 19.04.2016, 12:47 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Тема. Відкриття європейців Мета: визначити причини Великих географічних відкриттів, розглянути розвиток мореплавання в Португалії та Іспанії, навчити працювати з історичною картою, вдосконалити вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, давати характеристику історичним діячам, розвивати критичне мислення учнів; виховувати допитливість, любов до історії. Основні поняття та терміни: «Великі географічні відкриття», «майя», «ацтеки», «інки», «факторія», «монополія». Основні дати та події: • 12 жовтня 1492 р. — відкриття Америки Христофором Колумбом. • 1498 р. — відкриття морського шляху до Індії Васко да Гамою. • 1519–1522 рр. — перше навколосвітнє плавання Фернандо Магеллана. Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний матеріал, портрети великих мореплавців. Тип уроку: комбінований, елементами лабораторної роботи з текстом підручника та роботою в групах. Очікувані результати Після уроку учні зможуть: • називати держави-учасниці Великих географічних відкриттів; • називати причини Великих географічних відкриттів; • показувати на карті основні європейські держави й народи, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торгові шляхи, доколумбові цивілізації Америки. • давати характеристику діяльності Х. Колумба, В. да Гама; Ф. Магеллана; • порівнювати картину світу, життя людей, технічні винаходи Середньовіччя та раннього Нового часу.
ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань Актуалізація опорних знань учнів проводиться з використанням усної та письмової форми опитування. За методом «Мікрофон» учні дають визначення поняттям: «цивілізація», «аграрне суспільство», «індустріальне суспільство», «нова історія», «банк», «біржа», «абсолютна монархія», «капіталізм». Робота за картками Картка № 1 Із запропонованого переліку виберіть поняття, які характеризують аграрну цивілізацію. Верхньобійне водяне колесо, мікроскоп, плавильна піч, барометр, горизонтальний ткацький верстат, підзорна труба, телескоп. Відповідь. Верхньобійне водяне колесо, плавильна піч, горизонтальний ткацький верстат. Картка № 2 Складіть логічний ланцюжок, проставивши в клітинки номера запропонованих подій. 1. Розквіт торгівлі; 2. Удосконалення сільськогосподарських знарядь праці. 3. Розширення товарно-грошових відносин. 4. Зростання обсягів ремісничого виробництва. 5. Збільшення потреби в дорогоцінних металах. 6. Ліквідація кріпосної залежності. 7. Збільшення продуктивності праці. Відповідь: 2, 7, 4, 6, 1, 3, 5. Повідомлення учнів «Винаходи й технічні відкриття XV–XVII ст.». Бесіда з питань 1. Укажіть хронологічні рамки епохи Нового часу і раннього Нового часу. 2. Як ви вважаєте, якій епосі більше відповідають Великі географічні відкриття — Середньовіччю або Новому часу? Свою відповідь поясніть. 3. Назвіть основні риси людини Нового часу. Чим вона відрізняється від людини Середньовіччя? 4. Як ви вважаєте, чим відрізнялися уявлення про світ людей Середньовіччя і Нового часу? ІІ. Мотивація навчальної діяльності Великі держави, що виникли в Європі, почали виявляти інтерес до освоєння нових територій. Після арабських, монгольських і турецьких завоювань контроль над прибутковою торгівлею прянощами, китайським шовком і фарфором опинився в руках арабських купців. Сухопутний шлях, відкритий російським мандрівником Афанасієм Нікітіним, був надто довгим і небезпечним. У країнах Європи намагалися знайти нові шляхи до Індії. ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу
Учні за допомогою методу «Мозковий штурм» назвати події, які призвели до географічних відкриттів. Орієнтовні відповіді учнів: • вигнання арабів з Іспанії; • визнання твердження про те, що земля має форму кола; • поява нових карт; • винахід астролябії; • каравела; • захоплення арабами торгових шляхів на сході. Підсумок роботи, результати записуються у зошит. Передумови і причини Великих географічних відкриттів: 1. Торговельно-економічні (потреба у дорогоцінних металах в Європі). 2. Соціально-політичні (завершення Реконкісти, утворення централізованих держав, здатних спорядити дорогі експедиції). 3. Науково-технічні відкриття та винаходи (твердження про те, що Земля має форму кола, переклади праць античних авторів про розміри Землі; складання нових карт, застосування компаса, астролябії, поява каравел). 4. Релігійні та геостратегічні (активне протистояння християнського та мусульманського світів, захоплення турками Константинополя, іспано-португальське морське, торгове, колоніальне суперництво, прагнення до встановлення зв’язків із країнами Заходу). Робота з картою Користуючись картою атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповіді на запитання. 1. Назвіть країни, які розпочали епоху географічних відкриттів. Свою відповідь поясніть. 2. Назвіть мандрівників, які здійснювали плавання у XV–XVII ст. 3. Назвіть мореплавців, які шукали морські шляхи в Індію. Яким чином вони планували досягти Індії? 4. Які нові континенті були відкриті під час цих подорожей? 5. Назвіть народи, які населяли ці континенти. Португальський принц Генріх Мореплавець зібрав при своєму дворі вчених і картографів, заохочував будівництво каравел, спрямовував експедиції на пошуки шляху до Індії. У 1487 р. Бартоломео Діаш обігнув мис Доброї Надії, південний край Африки, туди прямував Христофор Колумб, але першим Індії дістався Васко да Гама. Мандрівники доби великих географічних відкриттів Робота в группах Клас ділиться на дві групи, використовуючи тексти, історичні документи, матеріали підручника, групи повинні скласти історичні портрети: • 1-а група — Васко да Гама. • 2-а група — Христофора Колумба. Орієнтовний план характеристики історичного діяча 1. Основні відомості про життєвий шлях. 2. Охарактеризуйте риси особистості. Визначте ступінь відповідності особистих якостей завданням, які вирішував історичний діяч. 3. Визначте способи досягнення мети, які використовував історичний діяч. 4. Розкрийте значення та роль історичного діяча. Текст 1. Васко да Гама За часів короля Еммануїла Великого була підготовлена нова експедиція під керівництвом Васко да Гама. Васко да Гама походив зі старовинного дворянського роду. Його батько Іштван Гама уславився як вірний воїн та досвідчений мореплавець. Сина він брав з собою в плавання з дитячих років. Васко да Гама отримав від короля три кораблі з екіпажем у сто сімдесят чоловік. Кораблі до далекого походу підготував Бартоломео Діаш. Головним кораблем «Сан-Габріель» керував д’Аленкер — той самий, який разом з Бартоломео Діашем обігнув мис Бур — мис Доброї Надії. Коли невелика флотилія Васко да Гами оминула цей заповітний мис, моряки збунтувалися. Їх виснажили бурі, голод та страх. Вони вирішили закути Васко да Гаму в ланцюги, повернутися додому та просити в короля милості й прощення. Васко да Гама жорстоко придушив бунт. На очах у всієї команди Васко да Гама викинув у море прилади для визначення напрямку руху у відкритому морі та сказав, що з цієї хвилини їхнім керманичем буде тільки сам Бог. Налякані моряки скорилися. За кілька днів вони пристали до африканського берега. У цих місцях уже бували араби, і Васко да Гама знайшов серед них лоцмана, який знав дорогу до Індії. Невдовзі кораблі португальців увійшли у порт Калькутти — великого міста на західному узбережжі Індії... Вантаж, який він доставив до столиці Португалії Лісабону, приніс дохід, у шістдесят разів вищий за витрати на організацію експедиції. Але набагато дорожчою була карта, яку склав Васко да Гама. За допомогою цієї карти португальські кораблі могли плавати до казкової Індії. Друга експедиція, організована королем, зазнала невдачі. І тоді Васко да Гама, який одержав титул адмірала Індійського океану, знову взяв справу до своїх рук. У нього вже була грізна сила — флот із двадцяти кораблів з пушками та добірним військом. Португальці заклали кілька фортець на східному узбережжі Африки та примусили місцеві племена визнати свою владу. Васко да Гама грабував всі кораблі, які траплялися йому дорогою, Калькутту обстріляв з гармат і знищив флот, який мав захистити місто. Потім захопив частину узбережжя Індії, залишив там свої війська та з багатою добиччю відплив на батьківщину. Васко да Гама встановив жорстоке правління над новими заморськими територіями, підвладними португальській короні. Він заборонив торгувати без королівського дозволу, примусив місцевих жителів сплачувати податки та підкорятися португальським законам. Так виникли перші колонії — території та країни, які були захоплені іншими державами та перебували під їхньою владою (Всемирная исто-рия в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 10–12).
Текст 2. Нотатки учасника першої експедиції Васко да Гама «У 1497 р. король Мануїл Португальський відрядив чотири кораблі для відкриттів нових територій та пошуку прянощів. Командором цих кораблів був Васко да Гама... «У неділю 8 липня 1497 р. ми знялися з якоря. 1 березня [1498 р.] до вечора ми побачили острови та материк, але відклали обстеження до наступного дня... ...І купували наші моряки за безцінь: і гвоздику, і корицю, і прикраси... Побачивши велику простоту народу, командор наш вирішив залишити тут для обміну факторію, переписувача та декількох людей при коморах... ...І погодився, нарешті, цар відпустити нас додому, і надіслав лист нашому королю, написаний на пальмовому аркуші. Ось його зміст: «Прибув до нас Васко да Гама, дворянин вашої країни, чому ми дуже зраділи. А в нашій країні багато кориці, гвоздики, імбиру, перцю і коштовного каміння, а від вас я хочу золота та срібла, коралів і добротного сукна...» (Перская Н. Л. Культура Средневековья и Возрождения. Хрестоматия. — Х.: Факт, 1998. — С. 176–181). Текст 3. Христофор Колумб Найбільш відомий мореплавець, який відкрив новий материк, Христофор Колумб організував своє плавання під іспанським прапором, проте народився він в Італії, у місті Генуя, в родині чесальника вовни. Про його юність майже нічого не відомо. За одними відомостями, він намагався опанувати професію батька, за іншими — з чотирнадцяти років став моряком і навіть здобув освіту в італійських університетах Падуї та Пізи. Так це чи ні, достеменно невідомо, але Колумб володів латиною, був знайомий з геометрією, астрономією та умів креслити географічні карти. У тридцять років Христофор Колумб переселився до Португалії — головної морської держави того часу. Він брав участь у багатьох плаваннях, побував в Англії та Африці. У Португалії Колумб одружився із знатною дівчиною зі шляхетного роду. Тут же у нього народився син Дієго. Тут же він замислив і головну справу свого життя. Крізь руки Колумба пройшло безліч географічних карт. Він листувався з відомим вченим Паоло Тосканеллі із Флоренції, від якого знав про подорожі Марко Поло й про те, що, на думку давніх філософів Арістотеля та Птолемея, земля має форму кулі. Колумб повірив у це. Для середньовічної людини уявити собі землю у вигляді кулі, вкриту океанами, вода яких не стікає з неї, було неможливо. Колумб зміг повірити й уявити, і, вивчивши стародавні карти, він твердо переконався, що, якщо земля має форму кулі, то, виходить, в Індію можна потрапити, рухаючись на захід, а не тільки на схід. Колумб звернувся до португальського короля Жуана II із проханням організувати експедицію, яка б підтвердила всі його здогадки та розрахунки. Король зацікавився його пропозицією. Але Колумб вимагав собі, в разі успіху, дворянське звання, титул адмірала Моря-Океану, титул віце-короля відкритих земель, десяту частину доходів з них і ще золоті шпори. Король не погодився. До того ж, саме в цей час він планував експедицію Васко да Гами. Зазнавши невдачі, Колумб зі своїм п’ятирічним сином перебрався до Іспанії. В Іспанії він кілька років намагався отримати аудієнції короля і королеви, але йому довелося покинути країну. Він ішов пішки, просячи милостиню в монастирях. В одному з монастирів він розповів про свої халепи настоятелю Хуану Пересу. Чернець захопився незвичайним пла- ном мандрівника. Виявилося, що Хуан Перес колись був духівником королеви. Він улаштував Колумбу зустріч з королевою Ізабеллою та королем Фердинандом. Цього разу йому вдалося переконати монархів і навіть отримати згоду на всі умови, які були відкинуті португальським королем. …Адмірал був упевнений, що він досяг східних берегів Індії або Китаю. Іспанці шукали золото й прянощі, але не знайшли ані того, ані іншого. Побувавши ще на декількох островах, у тому числі на Кубі, яку назвали Хуанною, на честь дочки королеви Ізабелли, іспанці повернулися додому. Відкриття Колумба справило на королеву й короля Іспанії величезне враження. І,незважаючи на те, що мандрівники майже не привезли золота й прянощів, а лише шістьох жителів з нових земель, названих індіанцями, дивовижних папуг та небачені раніше фрукти, було вирішено спорядити нову експедицію. У дорогу вирушили сімнадцять кораблів і майже півтори тисячі шукачів щастя та багатства. Доля самого Колумба склалася трагічно. Чотири рази він плавав до нових земель, відкрив безліч островів та узбережжя материка. Але засновані ним поселення не давали прибутку — йому навіть не вдалосяпокрити витрати на організацію експедицій. Вороги й суперники звели на нього наклеп королеві й королю, та, закувавши у кайдани, привезли його до Іспанії. Правда, король і королева захистили Колумба... Останні півтора роки життя хворий і розчарований в усьому, Колумб клопотався лише про те, щоб всі його титули й привілеї, обіцяні королем та королевою, перейшли у спадщину його синам —Дієго й Фернандо. Його турботи не були даремним. Через кілька років по смерті Колумба нові володіння іспанської корони почали давати величезні доходи. Дієго Колумбу відмовили у праві на частку цих доходів. Він подав у суд на королівських чиновників і виграв його. Дієго повернули титул адмірала й віце-короля Індії, і він сімнадцять років керував іспанськимиколоніями в Америці. Лише від золотих рудників Дієго отримував по декілька тонн золота на рік. Сини Колумба потрапили у вищий світ іспанської знаті. Дієго одружився на племінниці відомого полководця герцога Альби, яка була родичкою самого короля. А Фернандо став наближеним імператора та короля Карла V і виконував його особисті доручення (Всемирная история в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 14–24). Учні презентують результати своєї роботи Перша навколосвітня подорож Перша навколосвітня подорож тривала з вересня 1519 по 1522 рр. П’ять кораблів — «Тринідад», «Вікторія», «Сантьяго», «Сан-Антоніо» та «Консепсьон» вийшли у море, маючи на борту 260 чоловік команди. Назад повернулося лише 18 чоловік. Робота з документом Учні повинні прочитати текст документа і відповісти на запитання. Текст 4. Зі щоденника Пігафетті, супутника Магеллана «У середу, 28 листопада 1520 р., ми вибралися з цієї протоки та вступили у велике море, яке прозвали «Тихим». Упродовж трьох місяців і дванадцяти днів ми були зовсім позбавлені свіжої їжі. Сухарі, якими ми харчувалися, являли собою не хліб, а порох, який був змішаний із хробаками... Вода, яку ми мали пити, була гнила й смердюча... Щоб не вмерти з голоду, ми їли волячу шкіру, яка вкривала грот-грей...» (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 135). 1. Яке значення мала ця подорож? 2. З якими труднощами зіткнулися мореплавці? 3. Які риси характеру були притаманні мандрівникам? Робота з картою Учні за допомогою карти атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання» повинні розповісти про маршрут експедиції Магеллана. Доколумбові цивілізації Америки Для того, щоб з’ясувати, на якому рівні розвитку перебували цивілізації доколумбової Америки, класділиться на групи й на основі матеріалів підручника, історичних текстів, документів підготувати презентацію: • 1-а група — Імперія ацтеків. • 2-а група — Держава інків. Текст 5. Записки Діаса про Мексику «Тепер же варто сказати про вмілих майстрів, яких у Мексиці було багато з будь-якого ремесла. Насамперед, треба згадати про різьбярів по каменю, а також золотих справ майстрів, які створювали куванням та литтям речі, що викликали б заздрість їхніх іспанських товаришів… Ювеліри досвідчені у шліфуванні різних каменів. Дивовижними були також твори художників, скульпторів і майстрів з різьблення. Ткацтвом і вишивками займалися переважно жінки, досягаючи в цьому неймовірної майстерності, особливо у виготовленні найтонших матерій, оздоблених пір’ям. Нарешті, Мотекусума мав ще, і лише для себе, велику кількість мулярів, тесль, столярів, садівників. Сади Мотекусуми були не тільки великі, але й дивовижні за своєю пишнотою: усюди квіткові клумби вигадливих малюнків, басейни, ставки. На ринку продавали рабів, нитки, дорогі тканини, какао, фрукти, плетене взуття, солодкі місцеві корінці, шкіри й хутро...» (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 141–146). Текст 6 «Задовго до появи європейців тут жили племена майя. Вони відомі будівлями храмів-пірамід. Деякі з цих пірамід за обсягом навіть перевершують єгипетські, хоча й поступаються їм висотою. Пізніше майя перемогли войовничі ацтеки. Вони підкорили собі багато племен і створили єдину державу зі столицею в Мехіко. Це місто в наш час є столицею Мексики. Мексика та Мехіко — це те саме слово, тільки різної вимови. Мексика — англійською, воно стало назвою країни. Мехіко — іспанською. Самі ацтеки називали свою столицю Теночтітлан. Ацтеки не тільки не знали вогнепальної зброї, але навіть не вміли виплавляти залізо (Все-мирная история в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. —С. 28–32). Запитання до текстів 1. Які ремесла були розвинені в ацтеків? 2. Оцініть рівень розвитку культури ацтеків. 3. Які з числа згаданих у тексті товарів європейці вивозили з Мексики? Текст 7. Держава інків «Уся земля належала верховному правителеві Інку. Ріжок державного чиновника, який стояв на вежі, оголошував про початок польових робіт. Держава роздавала ремісникам сировину й вилучала вироблене. Ніхто із селян не мав право без дозволу залишати своє село, а тим більше — свою провінцію. Держава могла, не запитуючи згоди людей, переселити їх в іншу провінцію для освоєння нових земель. Держава владно втручалася в особисте життя людини, розпоряджалася її вільним часом. Вона пропонувала всім селянам чоловічої статі з 9 до 16 років бути пастухами, з 16 до 20 років — слугами або бігунами поштової служби; після 60 років вони повинні були годувати качок та плести мотузки. З метою скорочення вільного часу селян їх примушували переносити з місця на місце земляні пагорби. Під час їжі двері будинків мали бути відкритими. Чиновник пильно стежив за тим, що й коли їдять. У будинках заборонялося мати стільці. Повсякденним явищем, як для імперії інків, так і для імперії ацтеків були масові людські жертвоприношення. Інки писали дві історії: одну, «правдиву», яку ретельно ховали від непосвячених; іншу, хвалебну, оспівували у вигляді гімнів під час свят. Звичайним покаранням були катування та страти. Племена, що повставали проти інків, ставали рабами» (Мишина И. А., Жарова Л. Н., Михеев А. А. Всемирная история. Эпоха становления цивилизаций к. XV–XX вв. — К.: Ґенеза, 1995. — С. 89). Запитання 1. Розкажіть про організацію влади в імперії інків. 2. Як держава регламентувала життя індіанців? ІV. Закріплення знань учнів 1. Учні, використовуючи наведені положення, мають заповнити таблицю «Причини й наслідки Великих географічних відкриттів».
1) Бажання європейців збагатитися на торгівлі з Індією. 2) Переміщення до Антверпена — центру світової торгівлі. 3) Потреба в золоті та сріблі — основних металах, з яких карбували гроші. 4) Надзвичайне зростання обсягів торгівлі. 5) Загарбання турками Константинополя. 6) Переміщення торгових шляхів із Середземного моря в Атлантичний океан. 7) Початок колоніальних загарбань. 8) Збагачення власників майстерень і купців Європи. 9) Поява в Європі нових рослин, товарів, продуктів. Відповідь: А — 1, 3, 5, 7; Б — 2; 4, 6, 8, 9. 2. Використовуючи наведені факти, складіть коротку біографію кожної з указаних у таблиці осіб.
1) Був сином бідного італійського ткача. 2) Придворний португальського короля Маноеля. 3) Португальський моряк із небагатих дворян. 4) Командував флотилією з трьох каравел («Санта-Марія», «Пінта», «Нінья»), яка через 33 дні після відплиття підійшла до острова Сан-Сальвадор («Святий рятівник»). 5) Перетнув Атлантичний океан. 6) Досяг індійського порту Калікут. 7) Дав назву океану — «Тихий». 8) Відкрив північне узбережжя південної та східної частин Центральної Америки. 9) Переселився до Іспанії й став адміралом. Очолив експедицію з п’яти іспанських кораблів, яка тривала три роки. 10) Керував чотирма подорожами до нового континенту. 11) На чотирьох кораблях вперше обігнув південь Африки та вийшов в Індійський океан. 12) Організатор і керівник першої навколосвітньої подорожі, досяг Філіппінських островів. 13) Оселився в столиці Португалії — Лісабоні. 14) Відкрив протоку, яку згодом назвали його ім’ям. 15) У 1485 р. переселився до Іспанії. 16) Обігнув Південну Америку. Відповідь: А — 1, 4, 8, 10, 13. Б — 2, 5, 6, 11, 15. В –3, 7, 9, 12, 14, 16. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Намалювати моделі кораблів великих мандрівників, прилади та пристосування для морських подорожей. 3. Виготовити макет карти до подорожей Колумба, В. да Гами, Ф. Магеллана.
Тема. Завоювання Нового світу Мета: показати, яким чином утворювалися колоніальні імперії; сформувати уявлення про доколумбові цивілізації, показати наслідки Великих географічних відкриттів для двох світів; розвивати вміння критично мислити, оцінювати і аналізувати отриману інформацію; сприяти усвідомленню про неприйнятність поневолення людини людиною. Основні поняття та терміни: «революція цін», «синтез», «колонія», «Конкіста», «конкістадори», «Латинська Америка». Основні дати та події: • 1494 р. — Тордесильясський договір. Обладнання: підручник, історичний атлас, історичні документи, роздавальний матеріал, портрети конкістадорів. Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом підручника і роботою в групах. Очікувані результати Після уроку учні зможуть: • порівнювати життя людей раннього Нового часу та народів доколумбової Америки; • аналізувати причини й наслідки Великих географічних відкриттів; • розповідати про доколумбові цивілізації Америки; • давати характеристику діяльності Е. Кортеса; Ф. Піссаро; • працювати з документами, історичною картою; • застосовувати та пояснювати терміни й поняття. ХІД УРОКУ І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація опорних знань Тестові завдання І. Обрати одну правильну відповідь. 1. Визначте подію, яка відбулася в 1492 р. а) Перша кругосвітня подорож; б) відкриття західного шляху в Індію; в) відкриття Америки Колумбом; г) завоювання Мексики й Перу. 2. Визначте дату підписання Тордесільясського договору. а) 1494 р.; б) 1498 р.; в) 1519 р.; г) 1524 р. 3. Визначте назву, яку одержали відкриті землі. а) Старий Світ; б) Новий Світ; в) Західний Світ; г) Східний Світ. 4. Визначте назву корабля Ф. Магеллана. а) «Пінта»; б) «Нінья»; в) «Вікторія»; г) «Санта Марія». 5. Визначте назву колонії, яка була створена на місці імперії Великого Інки. а) Мексика; б) Перу; в) Бразилія; г) Нова Гранада. 6. Визначте поняття, яке відповідає визначенню: завойовники нових земель для іспанської корони. а) Конкістадори; б) пірати; в) місіонери; г) капери. Відповіді: 1 в; 2 а;3 б; 4 в; 5 б; 6 а. ІІ. Установіть хронологічну послідовність. а) Початок завоювання Мексики й Перу; б) закінчення навколосвітньої подорожі Магеллана; в) відкриття морського шляху в Індію. Відповідь: в — а — б. ІІІ. Оберіть правильні варіанти відповідей. (Три правильних варіанти) 1. Визначте території індіанських племен, які були завойовані Іспанією. а) Апачі; б) сіу; в) ацтеки; г) інки. 2. Визначте товари, які вивозилися до Європи з відкритих земель. а) Золото; б) кава; в) залізні вироби; г) бавовна. Відповіді: 1 а, в, г; 2 а, б, г. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Епоха Великих географічних відкриттів почалася з відкриття Америки Христофором Колумбом. У 1992 р. у світі відзначалося 500-річчя цієї події. Було видано чимало книг, друкувалися наукові статті, проводилися численні конференції. Деякі учені запропонували замінити звичне визначення «відкриття Америки», оскільки воно відповідає тільки поглядам європейців, більш точним поняттям «зустріч двох світів» (наголошуючи на тому, що в індіанців існував свій світ до зустрічі з європейцями). Проте частина дослідників вважають, що корінним американцям ця зустріч була зовсім не потрібна і нав’язана всупереч їхнього бажання. У процесі уроку поміркуйте над цією проблемою. ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу Завоювання Нового світу Бесіда за запитаннями 1. Дайте визначення поняттям «колонізація», «колонія». 2. Коли і де ми вперше зустрічалися з цим поняттям? 3. Як ви вважаєте, чи відрізняються один від одного Велика грецька колонізація і колонізація Нового часу? Назвіть основні відмінності. Робота з картою Учні за допомогою карти атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання» повинні дати відповіді на запитання. 1. Назвіть держави, які брали участь у загарбанні колоній. 2. Назвіть державу, яка захопила найбільші колонії. 3. Назвіть індіанські племена, які були завойовані іспанцями. 4. Із кого складалися загони, що захоплювали колоній?
Територіальні захоплення Іспанії та Португалії перетворили ці дві країни на провідні колоніальні імперії. Ще у 1494 р. вони уклали Тордесильясський договір про розподіл світу. Папа римський особисто затвердив на карті лінію розділу, що пролягала з півночі на південь через Атлантичний океан. Португальський король був проголошений повелителем усіх земель, що будуть відкриті на схід від цієї лінії, іспанський — на захід. Проте всі прагнули обійти цей договір і захопити якомога більше земель. До моменту появи європейців в Америці тут проживало близько 50 млн чол. Найбільш густонаселеними територіями були імперія ацтеків і держава інків.
Робота з історичними текстами Учні познайомляться з текстом історичних джерел і дають відповіді на запитання. Текст 1. Нотатки зі щоденника Христофора Колумба від 12 жовтня 1492 р. про першу зустріч із індіанцями «...Я усвідомлював, що краще навернути їх на нашу віру любов’ю, а не силою. Я дав їм червоні ковпаки й скляне намисто та багато інших малоцінних предметів, які зробили їм велику втіху. І вони так добре поставилися до нас, що це здавалося дивом. Вони вплав переправлялися до човнів, де ми перебували, приносили нам папуг та бавовняну пряжу в мотках, дротики і багато інших речей... Але мені здавалося, що ці люди бідні та мають потребу в усьому. Всі вони ходять у чому мати народила... Вони не знають залізної зброї: коли я показував їм шпаги, вони хапалися за леза та через незнання обрізали собі пальці... Вони повинні бути гарними і розумними та тямущими слугами — я помітив, що вони дуже швидко навчилися повторювати те, що їм говорилося, і я думаю, що вони легко стануть християнами...» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век. (зарубежные страны) — М.: Баласс, 2002. — С. 50). Текст 2. Один із конкістадорів про індіанців «Більша частина землі заселена та беззаконно узурпована дикими тваринами та нерозумними істотами або грубими дикунами, які через своє безбожне неуцтво та богохульне ідолопоклонство гірші за диких звірів...» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. — С. 50). 1. Як Колумб характеризує індіанців? 2. Як Колумб обґрунтовує право європейців на чужі землі? 3. Як конкістадори обґрунтовували право європейців на чужі землі? 4. Що, на думку конкістадорів, несли європейці Новому Світу?
Конкістадори у Новому світі Захоплювати нові території були готові сотні дворян, які залишилися без діла після завершення Реконкісти. Дізнавшись про казкову країну Ельдорадо, де населення начебто купається у золоті, вони були готові їхати на нову війну — Конкісту. Тому їх почали називати конкістадорами. Робота в групах Клас ділиться на групи та на основі матеріалів підручника і історичних текстів готує презентації: • 1-я група — Конкістадор Ернан Кортес. • 2-а група — Завойовник інків — Франсіско Піссаро. (Орієнтовний план характеристики історичного діяча див. в уроці 2.) Текст 3. Ернан Кортес «Ернан Кортес народився у бідній дворянській родині. Замолоду він учився у знаменитому іспанському університеті міста Саламанка, але університет довелося залишити. Кортес виїхав у Новий Світ. Опинившись на Кубі, Кортес одержав місце секретаря намісника острова. Але молодий, честолюбний іспанець мріяв збагатіти. Кортес самовільно, із загоном у чотириста чоловік залишив Кубу. Він вирушив до Центральної Америки. Коли Кортес висадився зі своїм загоном на узбережжі Мексики, величезну допомогу надала його кохана Марина. Завдяки їй Кортес зміг вести переговори з місцевими племенами, і деякі з них перейшли на його бік. Через це його загін збільшився майже вдвічі. Індіанці племен, що підкорялися ацтекам, вважали Кортеса білим богом, який прийшов, щоб звільнити їх. Верховний правитель ацтеків Монтесума, довідавшись про прибуття Кортеса, відправив до нього послів. Вони піднесли іспанцям золоті прикраси. Монтесума обіцяв дати ще золота, але вимагав, щоб Кортес залишив його країну. Кортес наказав відправити подарунки в Іспанію, королю та імператору Карлу V, а кораблі, на яких іспанці прибули до Мексики, знищити. Тепер Кортесу та його воїнам лишалася тільки два виходи — або загинути, або завоювати Мексику. Коли загін Кортеса, посилений воїнами-індіанцями з різних племен, підійшов до столиці, Монтесума не наважився вступити з ним у бій. Він дозволив іспанцям увійти в місто і розташуватися майже поруч зі своїм палацом. Кортес скористався цим. Під час одного з відвідувань палацу він захопив Монтесуму в полон та примусив його визнати владу іспанського короля. Всі скарби палацу дісталися іспанцям. Монтесума був змушений правити країною так, як цього вимагав Кортес. Місцева знать і жерці зрозуміли це та повстали. Кортес опинився в оточенні на острові в палаці Монтесуми разом із золотом, яке йому вдалося зібрати та захопити. Однієї ночі іспанці прорвалися через багатотисячну армію ацтеків і, втративши все награбоване та свою артилерію, відійшли до узбережжя. Тих, хто потрапив у полон, ацтеки принесли в жертву богам. Але Кортес повернувся з новим військом і незабаром остаточно завоював Мексику» (Всемирная история в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 28–32). Текст 4. Франціско Пісарро «Інший легендарний завойовник нових земель — Пісарро, на відміну від Кортеса, не вчився в університеті та не був дворянином. Все життя він залишався неписьменним; з дитинства пас худобу, потім завербувався солдатом й потрапив у Новий Світ. Двадцять років він провів з такими ж, як і він сам, шукачами удачі та зрештою зробився ватажком невеликого загону, який нагадував зграю розбійників. Пісарро разом зі своїми супутниками шукав легендарну країну золота — Ельдорадо. «Ельдорадо» з іспанської — «золота країна». У пошуках Ельдорадо Пісарро зі своїм соратником Дієго де Альмагро потрапив у країну інків — Перу. Інки — невелике індійське плем’я, яке створило в доколумбовій Південній Америці велику державу, що за рівнем розвитку наближалося до держави ацтеків. Назву Перу йому дали іспанці. Коли Пісарро зрозумів, що він знайшов багату країну, яку можна завоювати, як зовсім нещодавно Кортес завоював Мексику, він завбачливо вирушив до Іспанії та доповів про це Карлу V. Король призначив Пісарро губернатором всіх земель, які він зможе приєднати до іспанських володінь. Повернувшись до Перу, Пісарро дізнався, що в країні триває міжусобна війна двох братів, спадкоємців престолу — старшого Гуаскара та молодшого Атагуальпи. Перемогу в цій боротьбі одержав Атагуальпа. Він і став верховним правителем. Іспанці запросили Атагуальпу до себе в гості для переговорів і захопили його в полон. Верховний правитель інків вважався головним богом. Кожне його слово було законом. Захопивши такого бранця, Пісарро заволодів всією країною. Він зажадав від Атагуальпи величезний викуп — заповнити золотом величезну кімнату. Піддані Атагуальпи зібрали золото. Тоді Пісарро зв’язався з пе-реможеним суперником Атагуальпи — Гуаскаром, який перебував у в’язниці. Атагуальпа довідався про це й, побоюючись, що його позбав- лять трону, віддав наказ убити Гуаскара. Пісарро звинуватив Атагуальпу в убивстві та організував над ним суд за іспанськими законами. Суд визнав Атагуальпу винним у незаконному захопленні влади і засудив до страти. Тепер Перу повністю належало іспанцям. Через деякий час інки повстали проти завойовників, але іспанцям удалося придушити повстання. Завоювання Перу скінчилось війною Пісарро та його головного помічника Альмагро. Першому на той час уже минуло шістдесят років, а другому — сімдесят. Пісарро переміг у цій боротьбі і стратив свого друга Альмагро. Через три роки прихильники сина Альмагро зарізали Пісарро в губернаторському палаці під час вечері прямо за обіднім сто- лом» (Всемирная история в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — С. 32–35). Презентація відповідей учнів.
Значення великих географічних відкриттів Бесіда за запитаннями 1. Як вплинули на розвиток торгівлі між країнами Великі географічні відкриття? 2. Якими були наслідки Великих географічних відкриттів для підкорених народів? 3. Як ви вважаєте, до чого призвело надходження величезної кількості золота до Європи? 4. Чи сприяли географічні відкриття та колоніальні завоювання зростанню виробництва товарів? Робота з поняттями Учні записують у зошит визначення понять «революція цін», «факторія». Революція цін — подорожчання усіх товарів, оскільки їхня вартість почала виражатися у більшій кількості золота і срібла. Факторія — торговельне поселення, засноване за межами метрополії.
V. Закріплення знань учнів 1. Заповніть таблицю «Наслідки Великих географічних відкриттів».
2. Заповніть таблицю «Формування світового ринку».
VІ. Домашнє завдання 1. Прочитати відповідний параграф. 2. Намалювати представників індійських народів. 3. Виготовити макети індійського озброєння. 4. Підготувати презентацію «Нова їжа з Америки».
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 1120 | Завантажень: 0 | | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |