Учитель. Сьогоднішня лінійка «Дзвони Чорнобиля» — це наш земний уклін, наша подяка всім тим, хто ризикував своїм здоров'ям, життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, по­вертав до життя землю, опалену радіацією; це священна пам'ять про всенародний подвиг, який, ніколи не зітреться в історії люд­ства, не померкне у віках.

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде,

Лиш пам'ять уже пам'ятає.

1-й   учень

То дзвонять дзвони не Хатині,

Де слід лишила та війна,

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

Він впав смертельною росою

На рай дібров, на зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв.

І попелом покрились села,

І згинуло усе живе.

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка —

Про допомогу крик німий,

Між попелом остання іскра.

Запала тиша..

2-й учень. 26 квітня 1986 року. Цей день в історії нашого народу відмічений знаком біди. Аварія на Чорнобильській АЕС жорстоко нагадала про те, що люди не освоїли ту могучу енер­гію, котру самі народили.

Гуде екологічний колокол. Тривогою та болем наповнені його звуки. Болем за нашу землю, зро­шену кисневими дощами, за вми­раючий Арал, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси.

Тривогою за майбутнє наших дітей та онуків гуде, стогне дзвін. І найгіршими нотами звучить у його гулі голоси Чорнобиля, катастрофи, яка сколихнула весь світ, примусила здригнутись усе людство, пам ять про яку неза­гойною раною залишається в душі народу.

3-й учень

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Ці вірші, роздуми і факти —

Це все було, було, було....

4-й   учень

Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам'ять лине в моторошні дні,

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

3-й   учень

Ти відомий сьогодні кожному —

Не ім'ям своїм, а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад прип'ятською водою.

4-й   учень

Чорних дат у людства є немало.

Кожна з них — це міна під прогрес

Найстрашніше, що усіх спіткало, -

Вибух на Чорнобильській АЕС.

5- й учень.

26 квітня… У ніч забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема…

6 – й учень

Живі і мертві… всі відважні

Вітчизни - матері сини.

Людські життя, мов цвіт черешні,

Осипались… не з їх вини!

Нам горе люте миром,

Там поховали зло в бетон і бронь,

І не забути, доки світ і люди,

Синів землі, що відвели вогонь.

Вчитель:

Хто ті хлопці, які пішли в безсмертя, які подарували нам життя? це – Герої Радянського Союзу, лейтенанти Володимир Правик і Віктор Кібенок, сержанти Микола Титенюк та Володимир Тишура, Василь Ігнатенко, Микола Ващук та інші.

7 – й учень

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці.

8 – й учень

Вклонися, Україно, героям Чорнобиля,

Усім, хто йшов на палаючий блок.

Ти знаєш їх ніжними, вірними, добрими,

Овіяний вічною мужністю кожен їх крок.

Вклонися, народе, героям Чорнобиля.

До серця палкого синів пригорни,

Щоб діти й онуки їх стали хоробрими,

Бо стогнуть, як люди, дерева, полин.

Вчитель:

Багато наших односельчан були ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС. А саме: Река Василь Єфремович, Гергель Михайло Кирилович, Лук’яненко Валерій Павлович, Соломка Володимир Павлович, Козловець Олександр Адамович, Лисенко Володимир Миколайович, Тріфонов Сергій Анатолійович, Андрущенко Петро Овсійович, Передерій Микола Якович, Махно Володимир Миколайович, Капуста Анатолій Іванович, Семічов Іван Олексійович,

Махоркін  Володимир Васильович, Козиний Володимир Іванович, Дубовик Микола Миколайович, Соломка Анатолій Павлович, Гергель Петро Кирилович, Охрій Віталій Андрійович, Рубан Василь Степанович, Передерій Володимир Якович, Оксюта Микола Семенович, Передерій Василь Якович.

Нажаль, не всім їм судилось дожити до сьогоднішнього дня. Так пом’янімо ж хвилиною мовчання всіх тих, чиє життя було перерване Чорнобильською катастрофою.

Хвилина мовчання.

9 – й учень

За днями дні, мина повільно рік.

За днями дні – і іншого немає.

Нехайже лихо наше проминає

І в світі не повториться повік.

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

10 – й учень

Так,час мине, і землю ми загоїмо,

І люди повернуться в хати.

Але ж коли ми цей урок засвоїмо,

Що, йдучи всесильно до мети,

Не треба забувати про озони,

Про землю й води, жита срібний дзвін?

Ніколи омертвілі зони

Нащадкам не залишимо своїм.